У Києві обговорять українську ціну перемоги у Другій світовій війні

Інститут історії України НАНУ й Український інститут національної пам'яті запрошують на публічну дискусію "Ціна Перемоги: вклад українців у розгром нацизму".

"Сталін у своєму відомому тості [у травні 1945 року - ІП] назвав переможцем у війні російський народ. Потім Путін підтримав його, заявивши: перемога була можлива без українців, - йдеться в анонсі заходу. - Отож, провідні науковці намагатимуться розібратися, яким був вклад українців у перемогу над нацизмом і чи можлива вона була без нашої участі".

Час і місце: 5 травня, понеділок. 12:15 - 14:15, прес-центр Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Історики говоритимуть про матеріальні та духовні втрати України у роки німецької окупації, про боротьбу українців з нацизмом у лавах Червоної армії, армій союзників Антигітлерівської коаліції та Української повстанської армії.  

Учасники:

Лисенко Олександр, доктор історичних наук, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України;

Шаповал Юрій, доктор історичних наук, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, керівник Центру історичної політології;

В’ятрович Володимир, кандидат історичних наук, директор Українського інституту національної пам’яті, старший науковий співробітник Національного університету "Києво-Могилянська академія";

Патриляк Іван, доктор історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху;

Пилявець Ростислав, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник УІНП;

Антонюк Ярослав, кандидат історичних наук, науковий співробітник УІНП.

Круглий стіл організований Українським інститутом національної пам’яті та Інститутом історії НАН України.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".