У Києві обговорять українську ціну перемоги у Другій світовій війні

Інститут історії України НАНУ й Український інститут національної пам'яті запрошують на публічну дискусію "Ціна Перемоги: вклад українців у розгром нацизму".

"Сталін у своєму відомому тості [у травні 1945 року - ІП] назвав переможцем у війні російський народ. Потім Путін підтримав його, заявивши: перемога була можлива без українців, - йдеться в анонсі заходу. - Отож, провідні науковці намагатимуться розібратися, яким був вклад українців у перемогу над нацизмом і чи можлива вона була без нашої участі".

Час і місце: 5 травня, понеділок. 12:15 - 14:15, прес-центр Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Історики говоритимуть про матеріальні та духовні втрати України у роки німецької окупації, про боротьбу українців з нацизмом у лавах Червоної армії, армій союзників Антигітлерівської коаліції та Української повстанської армії.  

Учасники:

Лисенко Олександр, доктор історичних наук, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України;

Шаповал Юрій, доктор історичних наук, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, керівник Центру історичної політології;

В’ятрович Володимир, кандидат історичних наук, директор Українського інституту національної пам’яті, старший науковий співробітник Національного університету "Києво-Могилянська академія";

Патриляк Іван, доктор історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху;

Пилявець Ростислав, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник УІНП;

Антонюк Ярослав, кандидат історичних наук, науковий співробітник УІНП.

Круглий стіл організований Українським інститутом національної пам’яті та Інститутом історії НАН України.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін