У Росії саджатимуть за "неправдиві відомості про СРСР"

Президент РФ Владімір Путін підписав федеральний закон "Про внесення змін у окремі законодавчі акти Російської Федерації".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Кремля.

Згідно з документом, кримінальна відповідальність настає за реабілітацію нацизму, "поширення неправдивих відомостей про діяльність СРСР у роки Другої світової війни", а також заперечення фактів і схвалення злочинів, встановлених вироком Нюрнберзького трибуналу 1945-46 років.

Закон встановлює покарання до 5 років позбавлення волі.

Підкреслюється, що закон спрямований на "протидію спробам посягання на історичну пам'ять" щодо подій, які мали місце в період Другої світової війни.

При цьому підвищена кримінальна відповідальність за названі дії передбачається, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища, з використанням ЗМІ або зі "штучним створенням доказів обвинувачення".

У лютому 2011 року у Верховній Раді було зареєстровано проект закону, який передбачав кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Дивіться також: Нюрнберзький трибунал не засудив жодну організацію

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.