У Росії саджатимуть за "неправдиві відомості про СРСР"

Президент РФ Владімір Путін підписав федеральний закон "Про внесення змін у окремі законодавчі акти Російської Федерації".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Кремля.

Згідно з документом, кримінальна відповідальність настає за реабілітацію нацизму, "поширення неправдивих відомостей про діяльність СРСР у роки Другої світової війни", а також заперечення фактів і схвалення злочинів, встановлених вироком Нюрнберзького трибуналу 1945-46 років.

Закон встановлює покарання до 5 років позбавлення волі.

Підкреслюється, що закон спрямований на "протидію спробам посягання на історичну пам'ять" щодо подій, які мали місце в період Другої світової війни.

При цьому підвищена кримінальна відповідальність за названі дії передбачається, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища, з використанням ЗМІ або зі "штучним створенням доказів обвинувачення".

У лютому 2011 року у Верховній Раді було зареєстровано проект закону, який передбачав кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Дивіться також: Нюрнберзький трибунал не засудив жодну організацію

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.