У Росії саджатимуть за "неправдиві відомості про СРСР"

Президент РФ Владімір Путін підписав федеральний закон "Про внесення змін у окремі законодавчі акти Російської Федерації".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Кремля.

Згідно з документом, кримінальна відповідальність настає за реабілітацію нацизму, "поширення неправдивих відомостей про діяльність СРСР у роки Другої світової війни", а також заперечення фактів і схвалення злочинів, встановлених вироком Нюрнберзького трибуналу 1945-46 років.

Закон встановлює покарання до 5 років позбавлення волі.

Підкреслюється, що закон спрямований на "протидію спробам посягання на історичну пам'ять" щодо подій, які мали місце в період Другої світової війни.

При цьому підвищена кримінальна відповідальність за названі дії передбачається, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища, з використанням ЗМІ або зі "штучним створенням доказів обвинувачення".

У лютому 2011 року у Верховній Раді було зареєстровано проект закону, який передбачав кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Дивіться також: Нюрнберзький трибунал не засудив жодну організацію

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.