У Кремлі не вшанували внесок міста-героя Києва у Перемогу? ФОТО

В Олександрівському саду біля Кремля (Москва) стела, присвячена місту-герою Києву, залишена без квітів.

Всі інші стели, присвячені "містам-героям", вшановані квітами, повідомляє у своєму твітері російський журналіст Євґєній Фєльдман.

 Фото: Євґєній Фєльдман

В коментарях під постом Фєльдмана москвичі обіцяють до 9 травня принести під стелу "Київ" букети квітів.

Міста-герої - вища відзнака для радянських міст, які героїчно оборонялися під час Великої вітчизняної війни. Почесне звання було встановлено в часи раннього Брежнєва, в 1965 році. Загалом нагороджено 12 міст (на території України - Київ, Одеса і Севастополь) і "фортеця-герой" у Бресті.

Стели з назвами міст-героїв в Олександрівському саду є складовою частиною меморіального комплексу "Могила невідомого солдата".

Як відомо, у грудні 2010 року Владімір Путін заявив, що Росія виграла б у Другій світовій війні і без допомоги українців.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кремль"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.