Біля Вічного вогню в Києві відзначать "першу хвилину миру"

З ініціативи Міністерства культури та Українського інституту національної пам’яті 8 травня у Києві в Парку вічної слави пройде символічна акція "Перша хвилина миру".

"Мир у Європі після Другої світової війни настав 8 травня 1945 року о 23:00, - нагадують організатори акції. - Цьогоріч Україна, яка балансує на грані нової війни через зовнішню агресію, згадає ціну миру й перемоги у війні минулій".

60 мільйонів життів, з них майже 10 мільйонів українців — стільки коштувало відновлення миру 8 травня 69 років тому. У вир бойових дій була втягнута 61 країна, а це 80% населення Землі.

"Ніколи знову!" — говорить в ці дні Україна. Ми згадуємо співвітчизників, полеглих у боротьбі з нацизмом у складі різних формувань — Червоної армії, Української повстанської армії, армій країн-союзників Антигітлерівської коаліції.

Час і місце: 8 травня, 21:45 - 23:15. Київ, Парк Вічної слави (вул. Мазепи, біля Вічного вогню).

Акція розпочнеться о 21:45 із покладання квітів до Вічного вогню. У наступній, мистецькій частині, прозвучить європейська та українська музика, під яку згадуватимуть полеглих. Завершиться акція о 23-й, символізуючи перші хвилини миру в Європі.  

Як відомо, капітуляція Німеччини була підписана саме 8 травня пізно ввечері [через різницю часових поясів в Україні на той час уже настало 9 травня - ІП]. Формально саме в цей день завершилася війна у Європі.

За словами організаторів акції, цього року Україна розширює відзначення пам’яті про війну, яка ніколи знову не повинна повторитися. Початок заходів 8 травня також дозволить провести частину святкувань у єдності з іншими країнами антигітлерівської коаліції.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?