Через окупацію кримськотатарська мова може не перейти на латинку

Використання латинської графіки в абетці кримськотатарської мови - під загрозою через законодавство РФ.

Про це повідомляє агенція QHA.

Більше 20 років кримськотатарська мова переживає реформу переходу з кириличної графіки на латинку. Ще в 1992 році в кримськотатарському співтоваристві була прийнята латинська графіка, а в 1997 році її ратифікувала Верховна рада Криму.

Досі повноцінного переходу писемної мови на нову графіку не відбулося, повідомляє видання. До того ж закон "Про мови народів РФ" вимагає, що всі абетки мають будуватися на графічній основі кирилиці. Інша графіка може встановлюватися лише федеральними законами.

 

За словами професора Аділе Емірової, необхідність прийняття нової графіки полягає в тому, що латинська абетка найбільш адекватно передає звуковий склад кримськотатарської мови і дозволяє уникнути використання диграфів (Кь, нь, г', дж).

"Якщо Україна не забороняла, але й нічого не робила для того, щоб перейти на латинку, то в російському законі написано - тільки кирилиця. - зазначила Емірова. - Отже, нам, мабуть, не дозволять використовувати латинську графіку".

Меджліс планує підняти це питання на засіданні робочої групи, яка готує законопроект про освіту у самопроголошеній "Республіці Крим".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.