Через окупацію кримськотатарська мова може не перейти на латинку

Використання латинської графіки в абетці кримськотатарської мови - під загрозою через законодавство РФ.

Про це повідомляє агенція QHA.

Більше 20 років кримськотатарська мова переживає реформу переходу з кириличної графіки на латинку. Ще в 1992 році в кримськотатарському співтоваристві була прийнята латинська графіка, а в 1997 році її ратифікувала Верховна рада Криму.

Досі повноцінного переходу писемної мови на нову графіку не відбулося, повідомляє видання. До того ж закон "Про мови народів РФ" вимагає, що всі абетки мають будуватися на графічній основі кирилиці. Інша графіка може встановлюватися лише федеральними законами.

 

За словами професора Аділе Емірової, необхідність прийняття нової графіки полягає в тому, що латинська абетка найбільш адекватно передає звуковий склад кримськотатарської мови і дозволяє уникнути використання диграфів (Кь, нь, г', дж).

"Якщо Україна не забороняла, але й нічого не робила для того, щоб перейти на латинку, то в російському законі написано - тільки кирилиця. - зазначила Емірова. - Отже, нам, мабуть, не дозволять використовувати латинську графіку".

Меджліс планує підняти це питання на засіданні робочої групи, яка готує законопроект про освіту у самопроголошеній "Республіці Крим".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.