У Криму атакували мечеть "молотовим" і свастикою. ФОТО

У Сімферополі невідомі намагалися підпалити мечеть коктейлями Молотова і обмалювали її неонацистськими символами.

Про це у своєму Facebook написала журналіст кримськотатарського телеканалу АТР Ельвіна Сеїтбуллаєва.

"У Сімферополі в Луговому намагалися підпалити мечеть, - повідомила вона. - Поруч лежали уламки пляшки від пива. Усе це побачив один із кримських татар, який прийшов на ранковий намаз".

 

Нападники також намалювали свастику на огорожі поблизу мечеті.

Прес-секретар Муфтіята Криму Ніяра Джанбазова повідомила Укрінформу, що внаслідок підпалу пошкоджені два пластикові вікна.

Крім того, вандали нанесли на розташовану поруч капітальну огорожу фашистську свастику, "незрозумілий напис латинкою" і дату "13.06.14".

 "Незрозумілий напис латинкою" є неонацистською абревіатурою National Socialism / White Power

За її словами Джанабазової, дії палія зафіксувала відеокамера.

На думку імама мечеті Мухаммеда Ісламова, замах на такі святі людські цінності, як мечеті, церкви, кладовища - це блюзнірство і підлість. "Я думаю, що це не просто хуліганський вчинок, а спроба спровокувати міжнаціональний і міжконфесійний конфлікт у Криму", - сказав він.

Співробітники Сімферопольського РВВС, що виїхали на місце події, не коментують ситуацію.

Сімферопольська мечеть "Кукурча джамі" була збудована 1750 року і відреставрована кримськими татарами в серпні 1998 року.

У 2004 році вона вже була пошкоджена вандалами, а наприкінці травня 2014 року невідомі зняли з неї камеру зовнішнього відеоспостереження.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.