У Криму атакували мечеть "молотовим" і свастикою. ФОТО

У Сімферополі невідомі намагалися підпалити мечеть коктейлями Молотова і обмалювали її неонацистськими символами.

Про це у своєму Facebook написала журналіст кримськотатарського телеканалу АТР Ельвіна Сеїтбуллаєва.

"У Сімферополі в Луговому намагалися підпалити мечеть, - повідомила вона. - Поруч лежали уламки пляшки від пива. Усе це побачив один із кримських татар, який прийшов на ранковий намаз".

 

Нападники також намалювали свастику на огорожі поблизу мечеті.

Прес-секретар Муфтіята Криму Ніяра Джанбазова повідомила Укрінформу, що внаслідок підпалу пошкоджені два пластикові вікна.

Крім того, вандали нанесли на розташовану поруч капітальну огорожу фашистську свастику, "незрозумілий напис латинкою" і дату "13.06.14".

 "Незрозумілий напис латинкою" є неонацистською абревіатурою National Socialism / White Power

За її словами Джанабазової, дії палія зафіксувала відеокамера.

На думку імама мечеті Мухаммеда Ісламова, замах на такі святі людські цінності, як мечеті, церкви, кладовища - це блюзнірство і підлість. "Я думаю, що це не просто хуліганський вчинок, а спроба спровокувати міжнаціональний і міжконфесійний конфлікт у Криму", - сказав він.

Співробітники Сімферопольського РВВС, що виїхали на місце події, не коментують ситуацію.

Сімферопольська мечеть "Кукурча джамі" була збудована 1750 року і відреставрована кримськими татарами в серпні 1998 року.

У 2004 році вона вже була пошкоджена вандалами, а наприкінці травня 2014 року невідомі зняли з неї камеру зовнішнього відеоспостереження.

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.