Кримським татарам укотре заборонили збиратися на мітинг

Окупаційна влада Сімферополя заборонилa проводити заходи до Дня кримськотатарського прапора в центрі міста.

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив секретар Меджлісу Ділявер Акієв.

За його словами, Меджлісом було подано повідомлення до Сімферопольської міської ради про те, що 26 червня кримські татари будуть проводити в парку ім. Треньова в Сімферополі культурно-масові заходи, присвячені Дню кримськотатарського прапора.

Влада відповіла відмовою, пославшись на небезпеку для "сотень дітей".

"Загалом, через те, що в парку працює безліч атракціонів, відбуваються різні конкурси та виставки, і через те, що парк відвідують "сотні дітей" - проведення нами Дня прапора може порушити громадський порядок, законні інтереси інших громадян", - цитує Акієв.

На думку окупаційної влади, "скупчення великої кількості людей на обмеженій території, не призначеній для розміщення додатково заявленої кількості учасників, може створити умови для порушення громадського порядку, прав і законних інтересів інших громадян".

"Нами були заплановані низка конкурсів для дітей. Була запланована виставка і багато іншого. Але нам НЕ МОЖНА, адже наші діти можуть порушити громадський порядок, - додав Акієв. - А той єдиний дитячий паровозик, який катається порожнім по парку, мабуть, і є "атракціонами, попит на які зростає під час шкільних канікул".

"Це все не може довго тривати! - наголосив секретар Меджлісу. - Всякому терпінню приходить кінець!"

Як відомо, у травні 2014 року окупаційна влада Криму забороняла кримським татарам проводити масові заходи до 70-річчя сталінської депортації.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.