Кримським татарам укотре заборонили збиратися на мітинг

Окупаційна влада Сімферополя заборонилa проводити заходи до Дня кримськотатарського прапора в центрі міста.

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив секретар Меджлісу Ділявер Акієв.

За його словами, Меджлісом було подано повідомлення до Сімферопольської міської ради про те, що 26 червня кримські татари будуть проводити в парку ім. Треньова в Сімферополі культурно-масові заходи, присвячені Дню кримськотатарського прапора.

Влада відповіла відмовою, пославшись на небезпеку для "сотень дітей".

"Загалом, через те, що в парку працює безліч атракціонів, відбуваються різні конкурси та виставки, і через те, що парк відвідують "сотні дітей" - проведення нами Дня прапора може порушити громадський порядок, законні інтереси інших громадян", - цитує Акієв.

На думку окупаційної влади, "скупчення великої кількості людей на обмеженій території, не призначеній для розміщення додатково заявленої кількості учасників, може створити умови для порушення громадського порядку, прав і законних інтересів інших громадян".

"Нами були заплановані низка конкурсів для дітей. Була запланована виставка і багато іншого. Але нам НЕ МОЖНА, адже наші діти можуть порушити громадський порядок, - додав Акієв. - А той єдиний дитячий паровозик, який катається порожнім по парку, мабуть, і є "атракціонами, попит на які зростає під час шкільних канікул".

"Це все не може довго тривати! - наголосив секретар Меджлісу. - Всякому терпінню приходить кінець!"

Як відомо, у травні 2014 року окупаційна влада Криму забороняла кримським татарам проводити масові заходи до 70-річчя сталінської депортації.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.