Вийшли нові книги Ярослава Тинченка

Книгарня "Є" спільно з видавництвом "Темпора" запрошують на презентацію двох нових книжок історика Ярослава Тинченка.

Час і місце: 19 червня, 18:00. Київ, вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

Книга "Під зіркою Давида. Єврейські національні формування в Україні в 1917-1920 роках" присвячена юнакам-євреям, які прагнули створення власної держави.

У 1917 році переважна більшість населення колишньої Російської імперії брала активну участь у революційних подіях. Значна частина єврейської молоді пішла в Червону гвардію й отримала більшовицькі партквитки.

І лише незначна кількість євреїв — переважно з Півдня та Заходу України — скористалась революційними можливостями, аби порушити питання про переселення до Палестини — з метою створення власної держави.

Прихильники єврейської державності, сіоністи пліч-о-пліч співпрацювали з діячами молодої української республіки. У складі УНР функціонувало міністерство єврейських справ і навіть були сформовані збройні загони сіоністського спрямування...

У листопаді 1919 року рештки цих загонів відпливли з Одеси до Палестини. Фактично з них і почалася історія державотворення Ізраїлю.

Книга "Війська Ясновельможного Пана Гетьмана. Армія Української Держави, травень-грудень 1918 року" присвячена армії Української Держави Павла Скоропадського.

У військовій галузі — організації українських збройних сил — гетьман скористався здобутками свого попередника, військового міністра Центральної Ради Олександра Жуковського. Характерною відмінністю від періоду Центральної Ради стали хіба що зовнішні ознаки, зокрема уніформа.

"Барвисті" сердюки та конвойці, характерні "гетьманські" погони, закарбовані на фотонегативах і в хроніці того часу, назавжди увійшли до вітчизняної історії. Саме їм і присвячене це дослідження.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.