2 вересня 1918

1918: гетьманський уряд приймає парад Лубенського сердюцького полку

Лубенський сердюцький кінно-козачий полк - частина Сердюцької дивізії, елітного підрозділу гетьмана Павла Скоропадського, набраного з дітей заможніх хліборобів.

Парад і огляд Лубенського сердюцького кінно-козачого полку, вересень 1918 року. Полк оглядають генерали Олександр Рогоза (міністр оборони в гетьманському уряді) та його заступник - Олександр Лігнау.

Гетьман Павло Скоропадський, який не довіряв військовим одиницям і командирам Центральної Ради, розформував її полки і взявся створювати нові.

В Сердюцьку дивізію (названа на честь сердюків - гетьманської особистої охорони Козацької доби) набирали синів багатих хліборобів - саме на цю верству хотів спертися гетьман, котрий не довіряв соціалістам.

Лубенський кінно-козачий полк, який теж входив у дивізію, розгортався на кадровій і матеріальній базі 8-го гусарського полку, українізованого ще в 1917-ому.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.