Руйнується унікальна церква часів Київської Русі - нардеп

В місті Остер на Чернігівщині руйнується церква Юрієвої Божниці (пам’ятка історії та архітектури національного значення).

Про це повідомляє голова підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригинець.

Щоправда, прес-служба народного депутата не зовсім вірно називає церкву в Острі. "Юр'єва божниця" - літописна назва, на честь князя Юрія Довгорукого (похованого на київському Печерську засновника Москви), котрий нібито замовив фресковий розпис для неї. Сама ж церква присвячена Святому Михаїлу.

Вікна вибиті

"На споруді відсутні вікна, через що всередині будівлі створюються несприятливі умови для збереження унікальних фресок часів Київської Русі, - стверджує Бригинець. - Крім того, біля церкви немає охоронного знаку, який вказував би, що це пам’ятка архітектури, яка охороняється державою".

 Фото прес-служби Бригинця

Нардеп звернувся до Чернігівської ОДА та до Міністерства культури з проханням провести необхідні роботи з консервації існуючого стану пам’ятки архітектури Юрієвої Божниці; провести комплексну перевірку стану споруди, притягнути до відповідальності установи, які повинні були забезпечувати її охорону та збереження; встановити необхідні охоронні знаки та інформаційні стенди; а також розглянути можливість комплексної реставрації церкви та облаштування в ній музею.

Церква Святого Михаїла - храм княжого замку в Острі. Споруджена за наказом переяславського князя Володимира ІІ Всеволодовича (Мономаха) 1098 року. Збереглися тільки вівтар і частина східної стіни.

 Фото: en.wikiprdia.org

Михайлівська церква - єдина пам'ятка монументальної архітектури Переяславського князівства, яка дійшла до наших днів (хоч і фрагментарно).

 Фото: В'ячеслав Воробей

Значний інтерес являє стінопис інтер'єра апсиди, яка належить школі київського монументального живопису XII ст. Фрески виконано між 1098-1125 роками.

Дивіться також інші матеріали за темою "Київська Русь"

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.