Презентують книгу про спротив радянській владі у 1950-80-х

У Києві презентують книгу Івана Геля "Виклик системі: український визвольний рух другої половини XX століття" - невідому історію опору 1950-1980-х років.

У Києві презентують "Виклик системі" — історію ненасильницького спротиву українців радянському тоталітаризму.

Іван Гель поєднав у праці виклад історичних фактів та рефлексії безпосереднього учасника. Автор наводить безліч невідомих фактів про рух опору та боротьбу з ним репресивної системи, біографії учасників.

Усе відновлено завдяки ретельній праці історика з архівними документами та свідченнями очевидців.

Час і місце: 4 червня, середа, 18:30. Київ, книгарня "Є", вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

"Читаючи "Виклик системі", можна простежити трансформацію світогляду учасників руху опору від культурницького до державницького, самостійницького, довідатись про діяльність Української Гельсінської групи зсередини, хрущовські та брежнєвські репресії проти української інтелігенції", — каже упорядник видання Ірина Єзерська.

Книга, підготовлена до друку істориком Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Іриною Єзерською уже після смерті Івана Геля, є своєрідним пам’ятником як автору, так і цілому поколінню тих, хто відважилися на виклик системі і перед чиєю гідністю вона врешті впала.

Іван Гель (1937-2011) — громадський діяч, учасник українського визвольного руху, політв’язень радянських тюрем і концтаборів, правозахисник, публіцист, історик, співзасновник Української ініціативної групи за звільнення в’язнів сумління (1987).

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".