Презентують книгу про "рядових" учасників Майдану

Книгарня "Є" та видавництво "Брайт Стар" запрошують на презентацію книжки Крістіни Бердинських "Єлюди. Теплі історії з Майдану"

Ця книжка – блог-щоденник з Інтернету, який авторка розпочала під час Євромайдану, повідомляють організатори заходу.

Журналістка Крістіна Бердинських, поспілкувавшись 1 грудня 2013 року на Банковій із двома медичними волонтерами, написала першу історію про них на своїй приватній сторінці у соцмережі. Коли на Банковій пішов газ, ці хлопці побігли надавати швидку допомогу.

Авторка щодня зустрічала на Майдані таких прекрасних людей, як ці медики. Скромних і водночас упертих і відчайдушних, із різним рівнем доходів та освіти. Хтось із Заходу України, хтось зі Сходу.

"Мас-медіа звертали менше уваги на звичайних людей, а саме вони були енергією та духом цих подій, - зазначають організатори.

20 грудня Крістіна створила Facebook-сторінку "Єлюди-maidaners", де почала публікувати історії про майданівців та їхні фото, зроблені камерою мобільного телефону.

Вона розмовляла із заможними бізнесменами, які постачали на Майдан дрова й шини, із будівельниками, студентами, волонтерами, координаторами гарячих ліній, з тими, хто працює на кухнях, живе у наметах, художниками, музикантами, культурними діячами.

У січні-лютому 2014 року сотні волонтерів перекладали ці розповіді 17-ма мовами. Люди хотіли, щоби світ дізнався, хто насправді стоїть на Майдані.

У щоденнику "Єлюди" є записи про смерть і поранення, біль і сум, але також про взаємодопомогу, силу й мужність, натхнення та любов.

Час і місце: 2 липня о 18:00. Київ, вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.