Презентують книгу про "рядових" учасників Майдану

Книгарня "Є" та видавництво "Брайт Стар" запрошують на презентацію книжки Крістіни Бердинських "Єлюди. Теплі історії з Майдану"

Ця книжка – блог-щоденник з Інтернету, який авторка розпочала під час Євромайдану, повідомляють організатори заходу.

Журналістка Крістіна Бердинських, поспілкувавшись 1 грудня 2013 року на Банковій із двома медичними волонтерами, написала першу історію про них на своїй приватній сторінці у соцмережі. Коли на Банковій пішов газ, ці хлопці побігли надавати швидку допомогу.

Авторка щодня зустрічала на Майдані таких прекрасних людей, як ці медики. Скромних і водночас упертих і відчайдушних, із різним рівнем доходів та освіти. Хтось із Заходу України, хтось зі Сходу.

"Мас-медіа звертали менше уваги на звичайних людей, а саме вони були енергією та духом цих подій, - зазначають організатори.

20 грудня Крістіна створила Facebook-сторінку "Єлюди-maidaners", де почала публікувати історії про майданівців та їхні фото, зроблені камерою мобільного телефону.

Вона розмовляла із заможними бізнесменами, які постачали на Майдан дрова й шини, із будівельниками, студентами, волонтерами, координаторами гарячих ліній, з тими, хто працює на кухнях, живе у наметах, художниками, музикантами, культурними діячами.

У січні-лютому 2014 року сотні волонтерів перекладали ці розповіді 17-ма мовами. Люди хотіли, щоби світ дізнався, хто насправді стоїть на Майдані.

У щоденнику "Єлюди" є записи про смерть і поранення, біль і сум, але також про взаємодопомогу, силу й мужність, натхнення та любов.

Час і місце: 2 липня о 18:00. Київ, вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.