"Батьківщина" проти перейменування вулиці Леніна на вулицю Небесної Сотні

На сесії Шполянської міської ради було прийняте рішення не перейменовувати одну з центральних вулиць міста – Леніна на вулицю Небесної Сотні.

Про це повідомляє сайт партії "Батьківщина".

Із присутніх на сесії 19 депутатів десять осіб проголосували "за" перейменування, ще дев’ятеро – "утрималися". Серед тих, хто утримався, і учасники районної партійної організації ВО "Батьківщина". Своє рішення з цього приводу прокоментував один з депутатів міськради, голова фракції Володимир Горбач:

– "Батьківщинівці" серйозно підійшли до вивчення цієї проблеми. Ми провели опитування, щоб дізнатися думку громади про перейменування. Адже вулиця Леніна – центр нашого міста. Так-от, сто відсотків юридичних осіб висловилися проти перейменування. Вважаю, що їхня думка досить важлива, бо на вулиці знаходиться багато банків та різних юридичних установ. Серед місцевих жителів понад вісімдесят відсотків висловились "проти" перейменування. Саме тому ми вирішили підтримати громадську позиція.

Однак, за словами Володимира Павловича, місцева "Батьківщина" детально вивчатиме це питання. Окрім того депутати-батьківщинівці запропонували увіковічнити пам'ять героїв, створивши постамент або сквер пам’яті Небесної Сотні.

Місто Шпола є районним центром Черкаської області, знаходиться у географічному центрі України.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.