Путін: "Під час війни росіяни і білоруси боролися за єдність"

Учасники німецько-радянської війни боролися за єдність народів Білорусі та Росії.

Про це заявив президент РФ Владімір Путін під час перебування у Мінську з нагоди святкування 70-річчя визволення Білорусі від нацистів, повідомляє ІТАР-ТАСС.

За словами Путіна, стабільність і процвітання двох країн, "єдність народів Росії і Білорусії - саме те, за що боролися, про що мріяли герої Великої Вітчизняної війни".

Свою заяву президент РФ зробив під час церемонії відкриття нової будівлі Білоруського державного музею історії Великої вітчизняної війни.

Він висловив упевненість, що експозиція нового музею сприятиме вихованню підростаючого покоління, в якому "украй важливо виховувати категоричне неприйняття самих ідей нацизму, щоб він більше ніде і ніколи не підняв голову".

У свою чергу президент Білорусі Аляксандр Лукашенка заявив, що "це була наша спільна війна і спільна перемога.

Він підкреслив, що "брехня про війну викликає презирство" до тих, "хто намагається вкрасти нашу перемогу", і пообіцяв вести боротьбу з такими "мародерами".

Як відомо, у березні 2014 року офіційний випуск білоруських поштових марок з нагоди 70-річчя визволення України, Білорусі та Росії від нацистів повністю передрукували, прибравши згадку про Україну.

У квітні 2010 року Путін заявив, що Росія перемогла би нацистську Німеччину і без допомоги інших народів СРСР.

Білорусь уступила у Другу світову війну в 1939 році, коли Сталін і Гітлер поділили між собою Польщу. Станом на 1945 рік Білоруська РСР - у відсотковому відношенні жертв до кількості населення - була найбільш постраждалою від війни країною світу.

Після вересня 1939 року близько 130 тисяч мешканців Західної Білорусі було репресовано НКВД, з них 30 тисяч - страчено. Частину захоплених Червоною Армією територій БРСР передала Литві (в тому числі Вільнюс). Влітку 1941 року НКВД розстріляло кілька тисяч в'язнів у білоруських тюрмах.

Загалом у 1941 році на території Білоруської РСР мешкали 9 млн людей різних національностей, з них близько 2 млн - загинули.

За даними професора Тимоті Снайдера (книга "Криваві Землі") 1,6 млн були убиті німцями в тилу. В їх числі - 700 тисяч військовополонених, 500 тисяч євреїв і 320 тисяч осіб, визначених окупантами як партизани (значну частину з яких складали цивільні).

Ще близько 300 тисяч білорусів загинули в лавах Червоної армії. Білоруські партизани знищили 17,5 тисяч свої земляків за підозрою у "зрадництві" (такими, приміром, вважали селян, які взяли для обробки колишню колгоспну землю), і ця цифра не враховує убитих з інших причин.

Не всі партизани були ідейними борцями за владу Рад, не кажучи вже про міфічну "російсько-білоруську єдність". Значна частина партизан воювали за себе, свою родину і село, і часто воювали "проти всіх".

Партизани проводили каральні операції, в тому числі і проти місцевих жителів. Деякі партизанські загони перейшли від колаборації з німцями до підтримки радянської влади. Загалом у лавах партизан воювали десятки тисяч білорусів.

Внаслідок Другої світової війни 80% промисловості Білорусі було знищено, систему залізничних сполучень внаслідок диверсійної "колійної війни" зруйновано вщент.

Більше мільйона мешканців Білоруської РСР утекли від німців, ще два мільйони були депортовані Гітлером і Сталіним.

Наприкінці війни кожен другий мешканець Білоруської РСР був убитий або виселений. Таких жертв не зазнала жодна інша європейська країна. Тепер виявляється, що все це було заради "єдності Росії та Білорусі".

Дивіться також інші матеріали за темою "Білорусь"

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.