УКРАЇНСЬКУ ДОКУМЕНТАЛКУ ВИЗНАНО НАЙКРАЩОЮ В ІСТОРІЇ КІНО

За результатами голосування експертів Британського кіноінституту найвизначнішим документальним фільмом усіх часів стала "Людина з кіноапаратом" виробництва Всеукраїнського фотокіноуправління (1929 рік).

Про це повідомляє Національний центр Олександра Довженка.

З більше 200 критиків і 100 фільммейкерів з усього світу, які взяли участь у складанні рейтингу, 110 назвали найкращим документальним фільмом всіх часів українську стрічку Дзиґи Вертова  "Людина з кіноапаратом" (1929), вивівши її на першу сходинку найавторитетнішого кінорейтингу.

Дзиґа Вертов (Давид Кауфман) - радянський кінорежисер, один із засновників і теоретиків документального кіно. У 1927-30 роках співпрацював з Всеукраїнським фото- і кіноуправлінням (ВУФКУ) - державною кінематографічною організацією Української соціалістичної радянської республіки.

У ВУФКУ Вертов створив три своїх найвідоміші фільми - "Людина з кіноапаратом", "Одинадцятий" і один із перших звукових фільмів "Ентузіазм" ("Симфонія Донбасу"). Вважається одним із творців кліпової техніки монтажу.

"Людина з кіноапаратом" - друга стрічка Дзиґи Вертова, створена на Одеській кінофабриці Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ) спільно з талановитим братом-оператором Михаїлом Кауфманом.

Виключений з Совкіно, де працював доти, Вертов був запрошений до України керівництвом ВУФКУ, яке лояльніше ставилось до мистецьких експериментів, час яких в Росії вже минув.

 

Ліберальна політика українського уряду наприкінці 1920-х на противагу догматичній і дедалі більш прескриптивній політиці в Росії, спричинила справжній потік еміграції кіномитців в Україну: свої експерименти змогли тут здійснити Дзиґа Вертов, Михаїл Кауфман, Микола Шпиковський, Іван Перестіані, Ніколай Охлопков та Владімір Маяковський, який створив для ВУФКУ три кіносценарії.

Неоднозначно сприйнятий критиками, й зовсім незрозумілий аудиторії, авторефлексивний експеримент Вертова невдовзі був викреслений з історії радянського кіно й надовго забутий. "Людину з кіноапаратом" згадали лише в 1960-х роках по смерті режисера, коли кінематографісти французької "нової хвилі" перевідкрили його творчість.

Знятий в Одесі, Києві та Харкові, фільм є методологічним посібником для кінодокументалістів і одночасно "фільмом про фільм", в якому ставляться питання про природу безпристрасної фіксації реальності.

"Людина з кіноапаратом", маніфест Вертовської футуристичної концепції "кіноока" є взірцем неймовірного монтажного експеримента, "кіносимфонії" про життя радянського мегаполіса, в якому ще рясно розлиті ознаки славетної політики українізації - написи, гасла, плакати тощо.

Фільм "Людина з кіноапаратом" переміг в рейтингу журналу Sight & Sound попри те, що до нього було номіновано понад 1000 фільмів від зародження кінематографа до наших днів, кожен п'ятий з яких був знятий після 2000 року: тим неймовірніше, що німа стрічка 1929 року отримала таке визнання кінопрофесіоналів.

Журнал Sight & Sound - найстаріший з існуючих кіножурнал у світі, який виходить в Великобританії з 1932 року. З 1952 року щодесятьроків журнал публікує рейтинги найвизначніших ігрових фільмів всіх часів за результатами опитувань сотень кінопрофесіоналів з усього світу. Рейтинг Sight & Sound вважається найавторитетнішим в середовищі кінематографістів.

В останньому рейтингу 2012 року "Громадянин Кейн" Орсона Веллса, фільм-лідер рейтингу впродовж останніх 50 років, вперше був витіснений з першої позиції тріллером Адьфреда Гічкока "Запаморочення".

В цьому ж рейтингу, в якому не розрізнювались ігрові та неігрові фільми, "Людина з кіноапаратом" посіла феноменальне 8 місце серед фільмів всіх часів, що й спонукало BFI запровадити окремий рейтинг документальних фільмів.

Також: "ВУФКУ - часи прибуткового і масового українського кіно. ФОТО"

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.