Кличко знову пообіцяв перейменувати Інститутську

Вулицю Інститутську в Києві, де в лютому 2014 року загинула велика кількість протестувальників, перейменують на честь Небесної Сотні.

Таке переконання висловив київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє прес-служба КМДА.

"Київрада найближчим часом ухвалить рішення про перейменування Інститутської на вулицю Небесної сотні, - зазначив мер. - Також там буде встановлено меморіал. Наразі проходить міжнародний конкурс, який визначить його концепцію".

За словами Кличка, меморіал може бути збудовано не лише за бюджетні кошти, а й за рахунок благодійників.

Як відомо, у червні 2014 року Кличко вже заявляв про плани створити меморіал і перейменувати частину Інститутської на честь Небесної Сотні.

Тоді ж повідомлялося про проект пам'ятника Небесній Сотні на центральній площі Дніпропетровська.

У травні львівська влада запропонувала встановити річний мораторій на спорудження "народних" меморіальних знаків на честь загиблих під час протестів на Майдані.

Тоді ж у Борисполі (Київська область) створили народний меморіал Небесній Сотні на постаменті від пам'ятника Леніну.

У квітні 2014 року Нацбанк випустив пам'ятну медаль "Небесна Сотня на варті".

Тоді ж повідомлялося, що в Чернівцях Небесній Сотні присвятять відновлений на Центральній площі монумент "П'єта" ("Скорбота").

У лютому міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі Леніна на площу Героїв Майдану.

Центральну вулицю Кіровограда перейменували з Кірова на Героїв Майдану.

У березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.