Кличко знову пообіцяв перейменувати Інститутську

Вулицю Інститутську в Києві, де в лютому 2014 року загинула велика кількість протестувальників, перейменують на честь Небесної Сотні.

Таке переконання висловив київський міський голова Віталій Кличко, повідомляє прес-служба КМДА.

"Київрада найближчим часом ухвалить рішення про перейменування Інститутської на вулицю Небесної сотні, - зазначив мер. - Також там буде встановлено меморіал. Наразі проходить міжнародний конкурс, який визначить його концепцію".

За словами Кличка, меморіал може бути збудовано не лише за бюджетні кошти, а й за рахунок благодійників.

Як відомо, у червні 2014 року Кличко вже заявляв про плани створити меморіал і перейменувати частину Інститутської на честь Небесної Сотні.

Тоді ж повідомлялося про проект пам'ятника Небесній Сотні на центральній площі Дніпропетровська.

У травні львівська влада запропонувала встановити річний мораторій на спорудження "народних" меморіальних знаків на честь загиблих під час протестів на Майдані.

Тоді ж у Борисполі (Київська область) створили народний меморіал Небесній Сотні на постаменті від пам'ятника Леніну.

У квітні 2014 року Нацбанк випустив пам'ятну медаль "Небесна Сотня на варті".

Тоді ж повідомлялося, що в Чернівцях Небесній Сотні присвятять відновлений на Центральній площі монумент "П'єта" ("Скорбота").

У лютому міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі Леніна на площу Героїв Майдану.

Центральну вулицю Кіровограда перейменували з Кірова на Героїв Майдану.

У березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.