Нацбанк випустив медаль у пам'ять Небесної Сотні. ФОТО

Національний банк випустив пам’ятну медаль "Небесна сотня на варті", вшанувавши пам’ять людей, які загинули під час трагічних подій у Києві на початку 2014 року.

Про це повідомляється на сайті НБУ.

"Пам’яті відважних людей, патріотів України Національний банк присвячує пам’ятну медаль, увічнюючи подвиг Героїв Небесної сотні", – зазначив голова НБУ Степан Кубів. – Понад сто життів обірвалися для того, щоб повернути нашій Батьківщині майбутнє. Це величезна ціна, і це неоцінимий, неоплатний борг".

Пам’ятну медаль "Небесна сотня на варті" виготовлено з нейзильберу, якість карбування – "спеціальний анциркулейтед", маса – 16,54 г, діаметр – 35,0 мм, тираж – до 100 000 штук.

Коштуватиме пам’ятна медаль 20 гривень (у сувенірній упаковці – 30 гривень).

 

На аверсі медалі зображено архангела Михаїла в оточенні українського орнаменту; під ним написи: "Мамочко, вибач за чорну хустину, за те, що віднині будеш сама. Тебе я любив і любив Україну, вона, як і ти, була в мене одна" та "Героям слава!".

 

На реверсі – герої подій українського Майдану на барикаді, один із яких тримає синьо-жовтий Державний Прапор України (використано тамподрук); угорі напис "Небесна сотня на варті".

 

Вірш-реквієм "Мамо, не плач. Я повернусь весною…", рядки якого розміщено на аверсі медалі, неодноразово звучав зі сцени Майдану. Автор твору – поетеса Оксана Максимишин-Корабель.

Над створенням пам’ятної медалі працювали художник-скульптор – Анатолій Дем’яненко та скульптор – Володимир Атаманчук.

Дивіться також інші матеріали за темою "Нумізматика" та "Майдан"

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?