Австралійський депутат 20 років був інформатором КГБ

Архівний центр ім. Вінстона Черчілля при Кембриджському університеті опублікував документи, з яких випливає, що парламентар Австралії від партії лейбористів Альберт Джеймс був інформатором КГБ і мав кодове ім'я "Альберт".

Джеймс співпрацював з радянськими спецслужбами в період з 1960 по 1980 рік, повідомляє Australia-News із посиланням на Sydney Morning Herald.

Кембриджський університет відкрив доступ до архіву Василя Мітрохіна, колишнього співробітника КГБ. В архіві міститься більше тисячі документів.

В опублікованих документах сказано, що Альберт Джеймс десять років передавав конфіденційну інформацію, доступ до якої він мав, працюючи в парламенті. В архівних нотатках немає подробиць про характер і вмісті одержуваних КГБ даних.

За інформацією австралійського видання, завербований агент був добре відомий критикою на адресу уряду США, завдяки цій позиції він і потрапив в поле зору функціонерів КГБ.

Зокрема, Джеймс висловлювався з різкою критикою втручання Австралії у військові дії у В'єтнамі, в той же час високо оцінював курс лідера Куби Фіделя Кастро. Альберт Джеймс якось заявив, що найбільша загроза стабільності і миру виходить від імперських зазіхань США.

Таємний агент КГБ помер в 2006 році у віці 92 років. Ніколи ніхто б не подумав, що політик пов'язаний із радянською розвідкою.

Нагадаємо, у липні 2014 року Кембриджський університет відкрив доступ до архіву Василя Мітрохіна.

Василь Мітрохін багато років працював в архівах КДБ і мав доступ до тисяч документів. Він розчарувався в комунізмі і радянському ладі і почав від руки копіювати документи, які, як він вважав, могли б бути цікаві західним країнам.

Його втеча до Великобританії вважається величезним успіхом британських спецслужб, оскільки привезені ним документи пролили світло на операції радянської розвідки в роки холодної війни.

Сам Мітрохін заявляв, що хотів би, щоб його записи були б доступні широкій публіці. Він помер в 2004 році, і його родичі разом з Архівним центром імені Черчілля в Кембриджі багато зробили для того, щоб втілити це його бажання в життя.

У Центрі імені Черчілля зараз відкриті для перегляду 19 з 33 папок із записами, зробленими Василем Мітрохіним. Частина інформації з архіву Мітрохіна досі залишається засекреченою.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.