Австралійський депутат 20 років був інформатором КГБ

Архівний центр ім. Вінстона Черчілля при Кембриджському університеті опублікував документи, з яких випливає, що парламентар Австралії від партії лейбористів Альберт Джеймс був інформатором КГБ і мав кодове ім'я "Альберт".

Джеймс співпрацював з радянськими спецслужбами в період з 1960 по 1980 рік, повідомляє Australia-News із посиланням на Sydney Morning Herald.

Кембриджський університет відкрив доступ до архіву Василя Мітрохіна, колишнього співробітника КГБ. В архіві міститься більше тисячі документів.

В опублікованих документах сказано, що Альберт Джеймс десять років передавав конфіденційну інформацію, доступ до якої він мав, працюючи в парламенті. В архівних нотатках немає подробиць про характер і вмісті одержуваних КГБ даних.

За інформацією австралійського видання, завербований агент був добре відомий критикою на адресу уряду США, завдяки цій позиції він і потрапив в поле зору функціонерів КГБ.

Зокрема, Джеймс висловлювався з різкою критикою втручання Австралії у військові дії у В'єтнамі, в той же час високо оцінював курс лідера Куби Фіделя Кастро. Альберт Джеймс якось заявив, що найбільша загроза стабільності і миру виходить від імперських зазіхань США.

Таємний агент КГБ помер в 2006 році у віці 92 років. Ніколи ніхто б не подумав, що політик пов'язаний із радянською розвідкою.

Нагадаємо, у липні 2014 року Кембриджський університет відкрив доступ до архіву Василя Мітрохіна.

Василь Мітрохін багато років працював в архівах КДБ і мав доступ до тисяч документів. Він розчарувався в комунізмі і радянському ладі і почав від руки копіювати документи, які, як він вважав, могли б бути цікаві західним країнам.

Його втеча до Великобританії вважається величезним успіхом британських спецслужб, оскільки привезені ним документи пролили світло на операції радянської розвідки в роки холодної війни.

Сам Мітрохін заявляв, що хотів би, щоб його записи були б доступні широкій публіці. Він помер в 2004 році, і його родичі разом з Архівним центром імені Черчілля в Кембриджі багато зробили для того, щоб втілити це його бажання в життя.

У Центрі імені Черчілля зараз відкриті для перегляду 19 з 33 папок із записами, зробленими Василем Мітрохіним. Частина інформації з архіву Мітрохіна досі залишається засекреченою.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.