Віче у Слов'янську вирішило переплавити Леніна на бронзу і продати

На мітингу в Слов'янську (Донецька область) 17 серпня представники територіальної громади вирішили знести пам'ятник Леніну.

Про це повідомляють Новини Донбасу.

Городяни мають намір переплавити пам'ятник на бронзові злитки, продати їх, а виручені кошти витратити на відновлення міста.

Згідно з законом, для реалізації цього задуму потрібне відповідне рішення депутатів місцевої ради.

Також активісти вимагатимуть від депутатів Слов'янської міськради скасувати рішення про присудження російському співакові Йосипу Кобзону звання "почесний громадянин міста". Ветеран радянської естради підтримує російську агресію на Донбасі.

Як відомо, 16 серпня в Новоайдарі Луганської області демонтовано пам'ятник Леніну.

15 серпня в Маріуполі Донецької області невідомі повалили центральний пам'ятник Леніну і відламали половину ще однієї статуї більшовицького лідера.

У липні невідомі обписали фарбою пам'ятник Леніну в центрі Краматорська.

8 грудня 2013 року під час акцій протесту проти влади Януковича в Києві було зруйновано центральний пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.