АНОНС: сьогодні - акція з ушанування жертв Другої світової

З нагоди 75-річчя від початку Другої світової війни киян закликають вшанувати полеглих на її фронтах - о 19:00 біля Меморіалу Вічної Слави.

Bідповідне звернення розміщене на сайті Українського інституту національної пам’яті. 

В УІНП закликали українців вшанувати загиблих у найкривавішій трагедії людства та принести квіти і свічки до місць пам’яті за полеглими у Другій світовій війні: "Тільки там, де пам’ятають загиблих, є ті, хто захищає живих".

"Україна з перших днів опинилися в епіцентрі бойових дій, - наголосив директор УІНП Володимир В'ятрович. - Ми маємо знати, що для нас Друга світова почалася саме 1 вересня 1939 і вже в перший день серед її жертв були наші земляки".

Кияни збираються 1 вересня о 19:00 біля меморіалу Вічної Слави (площа Слави, 300 метрів від метро "Арсенальна").

 

У Львові сьогодні об 11:30 відбулася акція з зупинки на одну хвилину міського транспорту - в пам'ять про жертви бомбардування міста німецькою авіацією 1 вересня 1939 року.

Нагадаємо, що Український інститут національної пам’яті розробив методичні матеріали про початок Другої світової війни.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.