В Україні створюють архів усної історії Євромайдану

В Києві презентували міжнародний проект "Пам’ять Майдану". Мета — зберегти пам’ять про події зими 2013—1014. Так буде створено архів усної історії Майдану, який зберігатиметься в Українському інституті національної пам’яті.

24 вересня у Київському університеті імені Бориса Грінченка Український інститут національної пам’яті, представники 3-х університетів та Фонду збереження пам’яті Майдану презентувалися свої доробки у фіксації спогадів учасників протестних подій на Євромайдані зимою 2013/2014 рр.

Об’єднавши зусилля, вони планують створити архів матеріалів усної історії Майдану. Для цього ініціювали міжнародний проект "Пам’ять Майдану": відтепер копії записаних інтерв’ю будуть зберігатися і в Україні і у європейських партнерів.

Збір спогадів здійснюють Український інститут національної пам’яті, Фонд збереження пам’яті Майдану, Київський університет імені Бориса Грінченка, Дослідний центр Східної Європи Бременського університету Німеччини, Каунаський університет імені Вітаутаса Великого.Український інститут національної пам’яті створить архів усної історії Євромайдану зі всіма записами проекту "Пам’ять Майдану".

Представник Українського інституту національної пам’яті Тетяна Ковтунович розповіла: "Зразу після завершення активної фази протистояння, ми записували аудіо інтерв’ю просто на Майдані, потім — відеоінтерв’ю з учасниками подій. На даний момент маємо близько 200 записів, більша половина яких розшифрована".

"Беручи кожне інтерв’ю, я розумію який скарб ми тримаємо в руках – живі емоції, віра, воля, неймовірні зусилля непересічних людей. Ми з вами робимо дуже важливу справу, бо, маючи технічні можливості, можемо зафіксувати енергію, яка панувала на Майдані, і потім показати її наступним поколінням", — сказала у виступі Тетяна Ковтунович.

У березні та квітні співробітники Українського інституту національної пам’яті збирали спогади безпосередньо на Майдані і це переважно аудіозаписи. Всього було записано 143 інтерв’ю. До червня було розшифровано ці матеріали тривалістю 55 годин. На другому етапі, що розпочався в липні і триває дотепер, завдяки підтримці Фонду збереження пам’яті Майдану, УІНП має змогу робити відеозаписи інтерв’ю. Натепер вже записано 49 відео тривалістю 70 годин.

Проект "Пам’ять Майдану" відкритий до співпраці: організатори закликають поповнювати архів. Ви можете надати для архіву аудіо чи відеозаписи, або долучитися волонтером до збору спогадів. Контактуйте з УІНП за мейлом:uinp@memory.gov.ua та телефоном:+380 44 253-15-63.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".