В Україні створюють архів усної історії Євромайдану

В Києві презентували міжнародний проект "Пам’ять Майдану". Мета — зберегти пам’ять про події зими 2013—1014. Так буде створено архів усної історії Майдану, який зберігатиметься в Українському інституті національної пам’яті.

24 вересня у Київському університеті імені Бориса Грінченка Український інститут національної пам’яті, представники 3-х університетів та Фонду збереження пам’яті Майдану презентувалися свої доробки у фіксації спогадів учасників протестних подій на Євромайдані зимою 2013/2014 рр.

Об’єднавши зусилля, вони планують створити архів матеріалів усної історії Майдану. Для цього ініціювали міжнародний проект "Пам’ять Майдану": відтепер копії записаних інтерв’ю будуть зберігатися і в Україні і у європейських партнерів.

Збір спогадів здійснюють Український інститут національної пам’яті, Фонд збереження пам’яті Майдану, Київський університет імені Бориса Грінченка, Дослідний центр Східної Європи Бременського університету Німеччини, Каунаський університет імені Вітаутаса Великого.Український інститут національної пам’яті створить архів усної історії Євромайдану зі всіма записами проекту "Пам’ять Майдану".

Представник Українського інституту національної пам’яті Тетяна Ковтунович розповіла: "Зразу після завершення активної фази протистояння, ми записували аудіо інтерв’ю просто на Майдані, потім — відеоінтерв’ю з учасниками подій. На даний момент маємо близько 200 записів, більша половина яких розшифрована".

"Беручи кожне інтерв’ю, я розумію який скарб ми тримаємо в руках – живі емоції, віра, воля, неймовірні зусилля непересічних людей. Ми з вами робимо дуже важливу справу, бо, маючи технічні можливості, можемо зафіксувати енергію, яка панувала на Майдані, і потім показати її наступним поколінням", — сказала у виступі Тетяна Ковтунович.

У березні та квітні співробітники Українського інституту національної пам’яті збирали спогади безпосередньо на Майдані і це переважно аудіозаписи. Всього було записано 143 інтерв’ю. До червня було розшифровано ці матеріали тривалістю 55 годин. На другому етапі, що розпочався в липні і триває дотепер, завдяки підтримці Фонду збереження пам’яті Майдану, УІНП має змогу робити відеозаписи інтерв’ю. Натепер вже записано 49 відео тривалістю 70 годин.

Проект "Пам’ять Майдану" відкритий до співпраці: організатори закликають поповнювати архів. Ви можете надати для архіву аудіо чи відеозаписи, або долучитися волонтером до збору спогадів. Контактуйте з УІНП за мейлом:uinp@memory.gov.ua та телефоном:+380 44 253-15-63.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.