В КИЄВІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК НЕБЕСНІЙ СОТНІ. Відео

Глава Української православної церкви Київського патріархату Філарет відкрив та освятив пам’ятний знак Героям Небесної сотні.

Про це повідомляє ZIK.

Пам’ятник у вигляді козацького хреста з викарбуваним тризубом встановили на території Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова.

Захід був багатолюдним, до пам’ятника прийшли студенти, політики, діячі науки та культури.

Після молебня патріарх Філарет зазначив, що Росія фактично здійснила агресію проти України, порушивши міжнародні та моральні норми. Тож українські сини, подолавши страх на Майдані, сьогодні захищають батьківщину на Сході.

"Цілому світові відомо, що в Україні Росія є агресором, - зазначив патріарх. - Нас закликають до миру. Ми миролюбний народ,  але нам не потрібен мир в неволі, в рабстві, в окупації. Такий мир ми не сприймаємо".

Колись братню державу Росію Філарет порівняв з Каїном, який вбив свого брата Авеля. Втім, за словами патріарха, Україна стоїть на боці правди, тож немає сумніву у нашій перемозі.

"Не може зло перемогти добро, - заявив предстоятель. - Жодна сила не може перемогти Бога. Ніхто із нас не повинен мати сумніву в нашій перемозі, нехай нові каїни трясуться".

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.