АНОНС: Акція пам’яті жертв примусових депортацій

Акція присвячена 70-й річниці підписання договору між комуністичними режимами СРСР та Польщі про обмін населенням.

Захід відбудеться у вівторок, 9 вересня. Початок о 18.00. Місце: біля Пам’ятного хреста жертвам сталінських репресій 30-50-их років (Жовтневий палац).

У заході візьмуть участь: священики Української православної церкви Київського патріархату, Української Греко-Католицької Церкви, народний депутат України Андрій Іллієнко, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, Голова Київського товариства депортованих українців "Холмщина" Степан Романюк, Голова Товариства "Лемківщина" Михайло Мацієвський, депутати Київських обласної та міської рад, члени товариств депортованих українців, політики, громадські діячі.

 

Нагадуємо, що внаслідок угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення понад мільйон українців і поляків були позбавлені домівок.

У рамках виконання цієї угоди до літа 1946 року з України виселено майже вісімсот тисяч поляків.

У 1944–1947 роках із своїх правіковічних земель Лемківщини, Холмщини, Надсяння, що на території сучасної Польщі, до УРСР було виселено 123 тисячі українських родин, майже 500 тисяч осіб.

Виселення супроводжувались відвертим насиллям, знущаннями, терором.

Завершенням примусових депортацій українців на території Польщі стала сумнозвісна операція "Вісла", під час якої у 1947 р. понад 120 тисяч українців були депортовані на північний захід Польщі.

Читайте також:

Акція "Вісла" - останній акт українсько-польської трагедії

Сейм визнав героями організацію, яка убивала українців та євреїв

Прометеї двох народів. Незважаючи на історію, вони примиряли Польщу й Україну

1951 рік. Як Польща й УРСР востаннє обмінялися територіями

Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули українці й поляки

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".