АНОНС: Акція пам’яті жертв примусових депортацій

Акція присвячена 70-й річниці підписання договору між комуністичними режимами СРСР та Польщі про обмін населенням.

Захід відбудеться у вівторок, 9 вересня. Початок о 18.00. Місце: біля Пам’ятного хреста жертвам сталінських репресій 30-50-их років (Жовтневий палац).

У заході візьмуть участь: священики Української православної церкви Київського патріархату, Української Греко-Католицької Церкви, народний депутат України Андрій Іллієнко, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, Голова Київського товариства депортованих українців "Холмщина" Степан Романюк, Голова Товариства "Лемківщина" Михайло Мацієвський, депутати Київських обласної та міської рад, члени товариств депортованих українців, політики, громадські діячі.

 

Нагадуємо, що внаслідок угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення понад мільйон українців і поляків були позбавлені домівок.

У рамках виконання цієї угоди до літа 1946 року з України виселено майже вісімсот тисяч поляків.

У 1944–1947 роках із своїх правіковічних земель Лемківщини, Холмщини, Надсяння, що на території сучасної Польщі, до УРСР було виселено 123 тисячі українських родин, майже 500 тисяч осіб.

Виселення супроводжувались відвертим насиллям, знущаннями, терором.

Завершенням примусових депортацій українців на території Польщі стала сумнозвісна операція "Вісла", під час якої у 1947 р. понад 120 тисяч українців були депортовані на північний захід Польщі.

Читайте також:

Акція "Вісла" - останній акт українсько-польської трагедії

Сейм визнав героями організацію, яка убивала українців та євреїв

Прометеї двох народів. Незважаючи на історію, вони примиряли Польщу й Україну

1951 рік. Як Польща й УРСР востаннє обмінялися територіями

Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули українці й поляки

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".