У Львові українці та поляки спільно молилися про примирення

1 листопада на українському й польському військових меморіалах Личаківського цвинтаря у Львові відбулась польсько-українська молитва примирення.

Повідомляє PoloNews, посилаючись на часопис Ї .

Спільна молитва за участі Римо та греко-католицького духовенства відбулась на територію меморіалу "Орлят" та біля памʼятника воїнам УГА із запалювання свічок і покладання квітів.

 Генеральний консул Польщі у Львові Ярослав Дрозд та віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович під час жалобної урочистості на Личаківському цвинтарі у Львові. Фото часопису Ї

Також відбулась молитва біля поховань воїнів АТО та загиблих на Майдані.

Перший раз польсько-українська молитва відбулася 1 листопада 2002 року, за участю кардиналів Любомира Гузара та Мар’яна Яворського, дисидентів Яцека Куроня та Михайла Гориня і ще близько сотні громадських лідерів з України та Польщі.

Нагадуємо, що у ніч на 1 листопада 1918 року українці, скориставшись моментом розпаду Австро-Угорської імперії, перейняли владу у Львові, проголосили Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР) та закликали усі етнічні громади краю до участі в її розбудові. Проте польське населення, яке чисельно переважало у тодішньому Львові, виступило проти. Після прибуття військових підрозділів з Польщі та тритижневих боїв нечисленним українським частинам довелося залишити місто.

 

Обидві посталі по Першій світовій війні держави – Польща та ЗУНР – були змушені виборювати незалежність у новій війні. Нині ті, хто воював один проти одного на початку минулого століття, спочивають поруч на Личаківському цвинтарі у Львові, а їх нащадки разом моляться за упокій душ своїх прадідів.

Окрім того, 1 листопада згідно церковного календаря Римо-католицької церківи День Усіх Святих.  

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.