У Львові українці та поляки спільно молилися про примирення

1 листопада на українському й польському військових меморіалах Личаківського цвинтаря у Львові відбулась польсько-українська молитва примирення.

Повідомляє PoloNews, посилаючись на часопис Ї .

Спільна молитва за участі Римо та греко-католицького духовенства відбулась на територію меморіалу "Орлят" та біля памʼятника воїнам УГА із запалювання свічок і покладання квітів.

 Генеральний консул Польщі у Львові Ярослав Дрозд та віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович під час жалобної урочистості на Личаківському цвинтарі у Львові. Фото часопису Ї

Також відбулась молитва біля поховань воїнів АТО та загиблих на Майдані.

Перший раз польсько-українська молитва відбулася 1 листопада 2002 року, за участю кардиналів Любомира Гузара та Мар’яна Яворського, дисидентів Яцека Куроня та Михайла Гориня і ще близько сотні громадських лідерів з України та Польщі.

Нагадуємо, що у ніч на 1 листопада 1918 року українці, скориставшись моментом розпаду Австро-Угорської імперії, перейняли владу у Львові, проголосили Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР) та закликали усі етнічні громади краю до участі в її розбудові. Проте польське населення, яке чисельно переважало у тодішньому Львові, виступило проти. Після прибуття військових підрозділів з Польщі та тритижневих боїв нечисленним українським частинам довелося залишити місто.

 

Обидві посталі по Першій світовій війні держави – Польща та ЗУНР – були змушені виборювати незалежність у новій війні. Нині ті, хто воював один проти одного на початку минулого століття, спочивають поруч на Личаківському цвинтарі у Львові, а їх нащадки разом моляться за упокій душ своїх прадідів.

Окрім того, 1 листопада згідно церковного календаря Римо-католицької церківи День Усіх Святих.  

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.