Інститут нацпам’яті увійшов до Платформи європейської пам’яті та сумління

Рішення було прийняте на зустрічі організацій-членів Платформи в Брюсселі 5 листопада 2014 року.

Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам’яті.

Платформа досліджує діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті з метою не допустити відновлення тоталітаризму. Платформа об’єднала 38 урядових, академічних та музейних установ із 13 країн Європейського Союзу, Молдови, України, а також Канади.

Членами проекту є Естонський інститут національної пам'яті, Асоціація Музею окупації Латвії, Інститут досліджень комуністичних злочинів і пам'яті румунської еміграції, чеський Інститут досліджень тоталітарних режимів та інші аналогічні інституції країн Європи.

Досі від України членами Платформи були лише дві організації - Меджліс кримськотатарського народу та Центр досліджень визвольного руху.

"Приєднання Інституту до діяльності Платформи для нас є надзвичайно важливим, адже таким чином ми зможемо координувати свої зусилля із організаціями, що мають значний досвід у подоланні тоталітарного минулого", — каже Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Президент Платформи Горан Ліндблад вітає Голову УІНП Володимира В'ятровича. Фото УІНП

За його словами, символічно, що УІНП як державна установа став членом Платформи європейської пам'яті та сумління після перемоги Євромайдану, після того, як українці вибороли своє право на європейське майбутнє і Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС.

"Певен, стати частиною європейського майбутнього можна лише засудивши і залишивши в минулому злочини комуністичного тоталітарного минулого. Це потрібно Україні та Європі", - додав В’ятрович.

Нагадуємо, Платформа європейської пам’яті та сумління створена 14 жовтня 2011 року в Празі під час саміту прем'єр-міністрів Вишеградської групи.

У церемонії підписання документа про створення проекту взяли участь прем'єр-міністри трьох країн Вишеградської групи: Петр Нечас (Чехія), Дональд Туск (Польща) і Віктор Орбан (Угорщина). Платформа об’єднала 38 урядових, академічних та музейних установ із 13 країн Європейського Союзу, Молдови, України, а також Канади.

Європейські політики неодноразово закликали засудити комунізм на рівні з нацизмом, тому було прийнято такі документи, як Празька декларація про європейське сумління та комунізм (2008) і Декларація про злочини комунізму (2010).

Метою організації стало об’єднання зусиль задля поширення інформації про діяльність тоталітарних режимів і вшанування пам’яті жертв.

У червні 2012 року на конференції в Європейському парламенті у Брюсселі Платформа заснувала правову експертну групу для роботи над створенням наднаціональної інституції правосуддя для засудження важких злочинів, скоєних комуністичним тоталітарним режимом.

Докладніше: www.memoryandconscience.eu.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.