Науковці пропонують на законодавчому рівні відкрити доступ до архівів СБУ і МВС

Українські науковці підготували для нової Верховної Ради концепцію законопроекту «Про доступ до архівів внутрішніх справ і репресивних органів 1917–1991 років»

Науковці академічних установ, фахівці архіву СБУ рекомендують новій Верховній Раді закріпити на законодавчому рівні доступ громадськості до архівів репресивних органів 1917–1991 років. В Києві відбулось фокус-опитування серед фахівців з приводу ключових положень законопроекту "Про доступ до архівів внутрішніх справ і репресивних органів 1917–1991 років".

Як повідомив Радіо Свобода Андрій Когут, експерт Центру досліджень визвольного руху, над розробкою закону працюють фахівці архіву СБУ, Центру досліджень визвольного руху й Інституту національної пам’яті.

"Підготовлена концепція цього законопроекту і ми плануємо експертне обговорення новацій, які ми хотіли би внести у законодавче поле. З одного боку, ми виходили з досвіду держав Центрально-Східної Європи. А з іншого – ми виходили з того, що тоталітарне минуле має бути подолане, і зробити це можна тільки з’ясувавши, що насправді відбувалось", – розповів Андрій Когут.

Науковці вважають, що громадськість повинна мати вільний доступ до архівів, в яких зберігаються дані (документи) про репресії, порушення прав людини з боку радянської влади в Україні.

Як повідомив пан Когут, розробники законопроекту планують передати його до українського парламенту в першій половині 2015 року.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.