АНОНС. Виставковий проект: "Творчість свободи: (р)еволюційна культура Майдану"

Музей Івана Гончара в рамках ініціативи "Музей Свободи / Музей Майдану презентує інтерактивний виставковий проект: “Творчість свободи: (р)еволюційна культура Майдану”".

Активісти, музейники, представники громадських організацій та органів державної влади об’єднали свої зусилля задля збереження пам’яті про ці події та розвитку громадських практик, започаткованих революцією Гідності. Так виникла ініціатива "Музей Свободи / Музей Майдану".

Програма проекту передбачає дискусійні зустрічі, кінопокази, концертні виступи, перфоманси і флешмоби, сліповери, майстер-класи, презентації видань і громадських ініціатив, виготовлення дітьми медіа-продукту, збір експонатів та ідей для майбутнього Музею Свободи / Музею Майдану, підтримку воїнів у зоні АТО.

В інтерактивному експозиційному просторі будуть представлені зворушливі історії та автентичні об’єкти: від барикадного хенд-мейду до унікальних артефактів на кшталт прапорів і слоганів з "Йолки", Різдвяної шопки, 10-метрового панно, "лампочки Молотова", "бімби". Охочі зможуть пройти віртуальний тур "Майдан 3D" та поринути у революційний мелос, ділитися спогадами на "Сцені історій", залишати думки та відчуття на стіні "Голосів відвідувачів", листуватися через Пошту Майдану, пізнавати нове у Бібліотеці Майдану…

Захід відбудеться за підтримки медіа проекту MYMEDIA та Благодійного фонду "ДАР", за партнерства з Міністерством культури України, Департаментом культури КМДА, Постійної комісії Київської міської ради з питань культури та туризму, Українським інститутом національної пам’яті, Музеєм історії міста Києва, Меморіальним комплексом "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років", ПРО.МОВОЮ, Мистецькою Сотнею, Спілкою художників Українського дому, Бібліотекою Майдану, Поштою Майдану, АТ "Оболонь", компанією РОСА.

Відкриття – 28 листопада 2014 року, о 17.00,

в Музеї Івана Гончара (Київ, вул. Лаврська, 19)

Більше про події на: www.honchar.org.ua, www.facebook.com/honchar.museum, www.facebook.com/pages/Музей-Майдану.

Куратор проекту: Ігор Пошивайло

Арт-куратори: Влодко Кауфман, Катерина Ткаченко

Детальніша інформація: (044)288-92-68, 360-90-77 / honchar_museum@ukr.net /

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.