АНОНС: Презентація проекту “Майдан: усна історія”

Як і для чого збираються усні історії Майдану? Коли буде створено Архів Майдану? На ці та інші запитання лунатимуть відповіді 24 грудня в Музеї Івана Гончара.

Український інститут національної пам’яті спільно з громадською організацією "Фонд збереження історії Майдану" розпочав проект "Майдан: усна історія". Що вже зроблено і які подальші плани – на презентації проекту.

Середа, 24 грудня, 12.00

Музей Івана Гончара, виставковий простір "Творчість Свободи:

(р)еволюційна культура Майдану"

Київ, вул. Лаврська, 19

Як і для чого ми збираємо усні історії Майдану? Коли буде створено Архів Майдану? Чому важливо саме зараз записати свідчення учасників протестних акцій зими 2013–2014 років? Що робити людям, які отримали на Майдані травматичний досвід? 

 На ці та інші питання дадуть відповіді:

  • Семен Глузман – очільник "Фонду збереження історії Майдану", правозахисник, дисидент та політв'язень, президент Асоціації психіатрів України.
  • Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.
  • Наталія Машталер – режисер-документаліст, керівник проекту "Усні історії Майдану". 
  • Іванна Кобєлєва – координатор проекту "Майдан: усна історія", Український інститут національної пам’яті.

Свої історії Майдану вже розповіли близько 300 осіб. Серед них – бійці Самооборони, волонтери, медики, психологи, громадські та політичні активісти, і просто очевидці.

На презентації ви зможете почути і побачити, як починався Майдан, якою була участь в ньому жінок, що залишилося у пам'яті свідків подій 18–20 лютого, кого вважають героями учасники проекту і як загалом вони оцінюють події зими 2013–2014 років. 

Також дізнаєтеся, коли і в якій формі записи стануть доступними для громадськості та що буде використано для Музею Майдану. 

Прес-служба УІНП:

as@memory.gov.ua

тел.: +38 044 253 15 63,

+38 050 383 37 43

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.