АНОНС: Презентація проекту “Майдан: усна історія”

Як і для чого збираються усні історії Майдану? Коли буде створено Архів Майдану? На ці та інші запитання лунатимуть відповіді 24 грудня в Музеї Івана Гончара.

Український інститут національної пам’яті спільно з громадською організацією "Фонд збереження історії Майдану" розпочав проект "Майдан: усна історія". Що вже зроблено і які подальші плани – на презентації проекту.

Середа, 24 грудня, 12.00

Музей Івана Гончара, виставковий простір "Творчість Свободи:

(р)еволюційна культура Майдану"

Київ, вул. Лаврська, 19

Як і для чого ми збираємо усні історії Майдану? Коли буде створено Архів Майдану? Чому важливо саме зараз записати свідчення учасників протестних акцій зими 2013–2014 років? Що робити людям, які отримали на Майдані травматичний досвід? 

 На ці та інші питання дадуть відповіді:

  • Семен Глузман – очільник "Фонду збереження історії Майдану", правозахисник, дисидент та політв'язень, президент Асоціації психіатрів України.
  • Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.
  • Наталія Машталер – режисер-документаліст, керівник проекту "Усні історії Майдану". 
  • Іванна Кобєлєва – координатор проекту "Майдан: усна історія", Український інститут національної пам’яті.

Свої історії Майдану вже розповіли близько 300 осіб. Серед них – бійці Самооборони, волонтери, медики, психологи, громадські та політичні активісти, і просто очевидці.

На презентації ви зможете почути і побачити, як починався Майдан, якою була участь в ньому жінок, що залишилося у пам'яті свідків подій 18–20 лютого, кого вважають героями учасники проекту і як загалом вони оцінюють події зими 2013–2014 років. 

Також дізнаєтеся, коли і в якій формі записи стануть доступними для громадськості та що буде використано для Музею Майдану. 

Прес-служба УІНП:

as@memory.gov.ua

тел.: +38 044 253 15 63,

+38 050 383 37 43

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".