Спецпроект

АНОНС: Прес-конференція "Як увічнити пам’ять про Революцію Гідності"

У середу, 11 лютого запланована прес-конференція представників робочої групи з створення Музею Майдану/Музею Свободи.

Ключовим питанням є обговорення проекту Закону України № 2058 "Про увічнення пам’яті про Революцію гідності 2013-2014 років", концепції Музею Майдану/Музею Свободи та можливості розміщення музею у приміщенні Жовтневого палацу. Про це повідомляє сайт Українського інституту національної пам'яті.

Уже понад рік музейники, громадські активісти та Український інститут національної пам’яті працюють над створенням Музею Майдану/Музею Свободи.

В основі роботи робочої групи – розробка концепції та стратегії Музею Майдану/Музею Свободи, збір артефактів та спогадів, організація виставок.

Понад півтори тисячі артефактів і пам'яток, серед яких символ Євромайдану – "йолка", більш як 300 аудіо- та відеозаписів усної історії, дві виставки у Національному Художньому музею та Музею Івана Гончара — такі результати роботи цієї групи.

Учасники прес-конференції:

Ігор Пошивайло, кандидат історичних наук, голова Музейної ради при Міністерстві культури, заступник генерального директора Музею Івана Гончара

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті

Євген Глібовицький, політолог, журналіст, керуючий партнер консалтингової компанії pro.mova, викладач програм зі стратегій та маркетингу в Україні, Грузії та Центральній Азії

Василь Рожко, кандидат архітектури, начальник управління музейної справи Міністерства культури України

Тимур Бобровський, кандидат історичних наук, археолог, завідувач сектору археологічних досліджень Національного заповідника "Софія Київська"

Микола Скиба, історик, етнолог, директор ГО "Агенція культурних стратегій", учасник групи з розробки стратегії для царини культури "Культура 2025"

Катерина Чуєва, представниця Президії Українського комітету ІСОМ та ІСОМ-Europe, заступник генерального директора Музею Ханенків, учасниця групи з розробки стратегії для царини культури "Культура 2025"

Анастасія Гайдукевич, історик, старший науковий співробітник Музею Івана Гончара, голова ГО "Слава князів Острозьких"

"Прагнення свободи дозволило українцям залишитися собою протягом багатьох століть. Три Майдани (1990, 2004, 2013) — це найкращий вияв прагнення свободи теперішнього покоління українців, тому ми зобов’язані зберегти пам’ять про ці Майдани. Символічно, що місцем для музею стане будівля, де в 1930-ті розташували катівню НКВД — це означатиме остаточну перемогу ідеї свободи над тиранією", — каже Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Нагадуємо, ініціативна група за останні півроку зорганізувала мистецькі виставки в Національному художньому музеї України та Національному центру народної культури "Музей Івана Гончара".

Прес-конференція запланована на середу, 11 лютого, 10:30

Адреса: Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара", Київ, вул. Лаврська, 19

Виставка "Творчість Свободи: (р)еволюційна культура Майдану"

Координатор Анастасія Гайдукевич

096 31 727 61

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.