Внаслідок російської атаки на Київ постраждав Музей-архів преси

19 листопада внаслідок російської атаки у Києві постраждав Музей-архів преси.

Про це  повідомив історик, військовослужбовець Вахтанг Кіпіані.

"Під час актів терору по Києву російські покидьки поцілили дуже близько до Музей-архів преси. Вилетіли вікна. Найгірше, що поряд загинула людина", - написав на своїй торінці у Фейсбук Вахтанг Кіпіані.

Меценатка київського Музею-архіву преси Оксана Маркарова повідомила, що у музеї вибито вікна, ніхто з працівників не постраждав.

"На жаль, купу вікон у нас в приміщенні Музею винесло і всередині теж все засипало склом. Співробітники і наші безцінні матеріали не постраждали. Все решта відремонтуємо", - повідомила Оксана Маркарова.

Музей-архів преси — єдиний недержавний музей такого профілю в Україні, заснований істориком і журналістом Вахтангом Кіпіані у жовтні 2014 року. Проєкт працює на Подолі в Києві як дочірня ініціатива видання "Історична правда". Фонди музею налічують понад 30 000 найменувань газет і журналів та кількасот тисяч одиниць зберігання — від середини XIX століття до періоду перебудови й пізніших часів. 

 

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".