На Одещині демонтували пам'ятник на честь російських військ

У Болградській громаді Одеської області демонтували пам’ятник, присвячений огляду військ Російської імперії імператором Миколою I у 1828 році.

Про це повідомляє видання "Махала".

"На жаль, Одещина поки є місцем, де імперських пам'ятників поки найбільше в Україні і роботи ще доволі багато", - прокоментував співзасновник проєкту "Деколонізація. Україна" Вадим Поздняков.

Монумент стояв на південно-східній околиці Болграда, на виїзді в напрямку Одеси. Пам'ятний знак мав вигляд колони з хрестом на верхівці. На меморіальній табличці був напис російською мовою про те, що 21 травня 1828 року імператор Микола I у присутності представників іноземних держав оглядав із цього місця російські війська, які вирушали за Дунай.

Йдеться про події російсько-турецької війни 1828–1829 років, під час якої війська Російської імперії переправлялися через Дунай.

Рішення про демонтаж ухвалили ще у вересні 2024 року. Воно стосувалося трьох об'єктів: бюста Олександра Пушкіна в міському парку, пам'ятника на місці огляду російських військ та пам'ятного знака на честь переправи російської армії через Дунай на автошляху Болград — Ізмаїл. 

 

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".