АНОНС: У Києві відкривається виставка про пароха Майданека

Польський інститут у Києві та Національний музей Тараса Шевченка відкривають виставку "Якщо я не буду тут...", що присвячена о. Омеляну Ковчу.

"Отець Омелян був сином і священиком одного народу, загинув на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третього народу…" Архієпископ Любомир Гузар

Омелян Ковч – український греко-католицький священик, який служив у місті Перемишляни, а завершив свою місію у Майданеку. Під час німецької окупації, намагаючись врятувати євреїв від знищення, хрестив їх і видавав їм метрики про хрещення, не зважаючи на заборону цього окупаційною владою.

 о. Омелян Ковч

За різними даними, відбулося від 600 до 2000 хрещень. За це гестапо спочатку забрало українського священика до львівської в’язниці на Лонцького, а у серпні 1943 його було відправлено до табору смерті "Майданек", що знаходився неподалік Любліна в Польщі.

Священик добровільно відмовився від спроб звільнення з концтабору і до останнього дня виконував свою душпастирську місію серед ув’язнених, що належали до різних національностей і віросповідань. Отець Омелян Ковч загинув у березні 1944 року.

Експозиція побудована на поєднанні фотографій, створених фотографом Герою Артемовою у 2014 році в Музеї "Майданек" та цитат із листів о. Омеляна Ковча з концтабору.

Відкриття виставки: середа, 13 травня 2015 року, о 18:00

Адреса: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Тараса Шевченка, 12

Гера Артемова – український фотограф, член UPHA (Українська Фотографічна Альтернатива) та Незалежної медіа-профспілки України. Займається документальною і арт- фотографією.

Під час виставки демонструється фільм "Парох Майданека" (Польща, 2005, реж. Гжегож Лінковський).

Фільм знято за участі о. Стефана Батруха – пастора Грекокатолицької парафії у Любліні. Активно займається суспільною діяльністю, організовує транскордонні проекти, усіляко сприяє польсько - українському зближенню. Досліджує життя о. Омеляна Ковча та пропагує його духовний доробок.

14 травня (четвер) 18:00

Круглий стіл "В’язень табору Майданек о. Омелян Ковч. Протистояння злу в мирний час та в умовах війни. Роль кожної людини та особиста відповідальність" за участі о. Стефана Бартуха; Володимира В’ятровича, Голови Українського інституту національної пам’яті; Дмитра Пожоджука, журналіста, мера села Космач.

Вхід на відкриття виставки та круглий стіл - вільний

Виставка буде проходити 14-26 травня 2015 року, музей працює щоденно з 10:00 до 18:00 (каса до 17:30), вихідний – понеділок. Вхід на – умовах музею.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.