Болгарія відкрила засекречені документи комуністичної воєнної розвідки

30 тисяч файлів передано цивільній комісії для організації доступу до них

Міністр оборони Болгарії оголосив про відкриття доступу до архівів воєнної розвідки епохи комунізму для журналістів і вчених. Близько 30 тисяч файлів з 1944—1991 років передали цивільній комісії, яка очолює роботу по вивченню цих архівів. Про це повідомляє "Радіо Свобода".

"Болгарія повинна пролити світло на репресивну структуру комунізму", — заявив міністр оборони Болгарії Ніколай Ненечов, додавши, що країні необхідно звільнитись від секретів і залежності, зв’язаних з цим періодом.

Розсекречення архівів комуністичних спецслужб Болгарії підтримує Президент Росен Плевнелієв. Відсутність недвозначної оцінки злочинів комуністичного режиму у лютому 2014 року він визначив як "найбільшу ваду нашого перехідного періоду".

Закон, який дозволяє працювати в архівах колишньої Державної безпеки, був прийнятий у Болгарії наприкінці 2006 року, а на початку 2007 року було засновано так звану комісію "Досьє" — незалежний орган, завданням якого є збирати і зберігати всі архіви установ, пов’язаних із репресивним апаратом комуністичного режиму, а також надавати доступ до цих документів жертвам, дослідникам, журналістам та ін.

Окрім того комісія перевіряє імена членів політичної, економічної та соціальної еліт у перехідний період Болгарії і публікує імена колишніх агентів та офіцерів Служби державної безпеки, — розповів болгарський історик, автор книжки про роль секретних служб Момчил Методієв в інтерв’ю газеті "День".

В Україні також розпочали процес передачі архівів радянських спеслужб з-під відомств силових органів СБУ, МВС, Міноборони до  Архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП). Передача документів відбуватиметься в рамках Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", який набув чинності 21 травня 2015 року.

Нагадаємо, що минулого року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість  дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.