У Софії встановили пам’ятну плиту на могилі видатної українсько-болгарської діячки

У Софії встановили пам’ятну плиту на могилі Лідії Драгоманової-Шишманової – видатної українсько-болгарської громадської діячки, старшої доньки проф. Михайла Драгоманова та дружини проф. Івана Шишманова, першого посла Болгарії в Україні

Про це йдеться на сайті Посольства України у Республіці Болгарія

 

Лідія Драгоманова-Шишманова зробила значний внесок у розвиток і зміцнення українсько-болгарських відносин.

Після одруження та переїзду в Софію, вона стала частиною болгарської інтелектуальної еліти та протягом 40 років була серед найактивніших громадських діячок, опікуючись правами жінок, розвитком болгарського мистецтва та культури, перекладацькою діяльністю. Цар Борис ІІІ нагородив Лiдiю Драгоманову-Шишманову Дамським Хрестом І ступеня за заслуги. 

"Саме на цьому наголосили у своїх виступах Посол Віталій Москаленко, Президент Болгарської академії наук академік Юліан Ревальський, Науковий секретар БАН доц. Елка Трайкова, голова СУОБ "Мати Україна" Олена Коцева під час урочистої церемонії відкриття плити", – йдеться в повідомленні. 

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.