"Святотатство": в РФ обурені наміром перенести радянський пам’ятник в Болгарії

Бажання глав району у столиці Болгарії демонтувати радянський пам’ятник спричинило суперечку з Росією.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Svobodna Evropa.

 

6 травня глава Лозенецкого району болгарської столиці Софії Костянтин Павлов закликав прибрати з громадського парку пам'ятник "радянським визволителям Болгарії". Він запропонував перенести пам'ятник до Музею соціалістичного мистецтва, який був створений у 2011 році.

Однак ця пропозиція викликала різку реакцію посольства Російської Федерації. Посол РФ в Болгарії Анатолій Макаров звернувся до Павлова, заявивши про "глибоке обурення".

Макаров заявив, що там можуть бути останки радянських солдатів.

За словами посла, розкопки могили є святотатством і "можуть бути витлумачені як спроба реабілітації нацизму".

Павлов, своєю чергою, заявив у листі Макарову, що згоден з його заявою лише щодо одного питання – що адміністрація району має право сформулювати власну думку про розвиток Лозенецького району.

Павлов заявив, що пам'ятник можна перенести в музей, а якщо під монументом знайдуть останки, їх слід "поховають відповідно до гуманітарного законодавства" на місцевому кладовищі.

Також Павлов переслав лист російського посла міністру закордонних справ Болгарії і чекає на її реакцію.


Нагадуємо, що раніше демонтаж пам'ятника радянському маршалу в Празі викликав гостру реакцію в Росії та напад на чеське посольство у Москві.

Мера Праги і двох глав районів чеської столиці, серед них і Ондржея Колара, взяли під охорону через загрозу замаху на них. Чеські ЗМІ у зв'язку з ситуацією навколо можливого отруєння чеських політиків.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.