До конкурсу проектів типового надгробка на похованнях загиблих в АТО запрошують усіх охочих

За понад рік проведення Антитерористичної операції на Донбасі офіційно загинуло більше, ніж 1,7 тисяч українських бійців. З метою увічнення їх пам’яті оголосили конкурс проектів типового надгробка на похованнях загиблих (померлих) учасників АТО згідно української військової традиції.

"Сьогодні в Україні війна з агресором, щодня в боях з окупантами гинуть українські воїни. Практично в кожному великому місті на цивільному кладовищі з’явився сектор військових поховань. Важливо, аби військові могили вирізнялись серед масиву цивільних поховань.

Це загальносвітова практика: загиблих у боях за Батьківщину ховають та шанують як національних героїв. У США, Польщі, Бельгії, Німеччині чи Туреччині пам'ятники на могилах військових є типовими і підкреслюють повагу держави і громадян до кожного, хто віддав своє життя за рідну країну - чи водій армійського бензовозу, чи командир бригади - пам'ятник однаковий для всіх, бо загинули за одну справу", - пояснює співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

У відкритому всеукраїнському конкурсі без будь-яких професійних обмежень можуть брати участь приватні особи, авторські колективи, об’єднання скульпторів та архітекторів.

Український інститут національної пам’яті приймає ескізні проекти для участі у конкурсі у визначений відповідним наказом термін за адресою: 01021, м. Київ, вул. Липська, 16. Конкурс триває до 10 серпня. Деталі та положення про конкурс розміщено на сайті УІНП.

Переможців конкурсу визначатимуть у двох номінаціях: за найкращу ідею ескізу типового надгробка на похованнях загиблих в АТО та найкращу ідею надмогильного напису на ньому. Пізніше найкращі проекти будуть реалізовані.

Організатор конкурсу: Український інститут національної пам’яті.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.