Активісти збирають кошти на фільм про ветерана Миколу Микитенка, який вчинив самоспалення

Восени 2020 року учасники ГО “Arts&Rights” почали зйомки документального фільму “Понад усе”. У ньому розповідають історію родини ветеранів війни з Росією, батька й доньки Миколи та Юлії Микитенків. У стрічці автори підняли важливу тему, якій часто приділяють неналежну увагу – суїцид серед ветеранів та вигорання військових.

Про це повідомляє Новинарня.

 

У жовтні 2020 року учасник боїв за гору Карачун Микола Микитенко одягнув свою військову форму, численні нагороди, написав останній допис у соціальних мережах, вийшов на Майдан Незалежності та вчинив акт самоспалення. Внаслідок отриманих опіків він помер.

"Цей відчайдушний крок, вчинений у момент розведення військ на Донеччині, був актом протесту проти політики капітуляції. На жаль, він залишився практично поза увагою як медіа, так і держави.

Тому місією фільму є порушення важливої теми суїциду серед ветеранів і привернення уваги до проблеми неналежної комунікації держави з колишніми військовими.

Стрічка також висвітлюватиме життя Юлії, доньки Миколи, яка сама, пройшовши війну і втративши чоловіка й батька, продовжує жити далі, гідно долаючи виклики", – зазначають в організації "Arts&Rights".

Команда проєкту вважає, що в українському суспільстві недостатньо осмислена та прокомунікована проблема самогубств серед ветеранів.

"Ми навіть не можемо оцінити масштаб проблеми, оскільки держава не збирає відповідної статистики. Ми хочемо, щоб наш фільм став першим важливим кроком до проговорювання цієї теми. Тому в ньому ми порушимо важливі питання вигорання, зневіри та самогубств серед ветеранів.

Ми хочемо зрозуміти, чому це трапляється і як би ми могли цьому запобігти. А також як знайти сенс жити і рухатись далі, коли ти втрачаєш найдорожчих людей", – каже продюсерка фільму Оксана Іванців.

Режисером фільму став Андрій Литвиненко. Зйомки розпочали на Майдані, під час прощання з Миколою Микитенком. За рік команда фільму змогла зафіксувати багато важливих сцен із життя українських військових: прощання, спогади побратимів, звільнення із ЗСУ Юлії Микитенко, її громадську діяльність, боротьбу з вигоранням, переживання втрати.

Прем'єру стрічки запланували на 2023 рік.

Зйомки відбуваються на волонтерських засадах. Тепер команда проєкту просить підтримати створення фільму на "Спільнокошті". Підтримати створення документалки можна тут.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.