УІНП передав Мінветеранів списки воїнів, загиблих на сході України

Український інститут національної пам’яті передав Міністерству у справах ветеранів списки військових, які загинули в зоні бойових дій на сході України, та перелік військових секторів на кладовищах.

Про це повідомив перший заступник голови УІНП Максим Ярмистий під час публічної передачі переліків в Укрінформі.

 

"На виконання доручення уряду Інститут національної пам'яті передає перелік місць поховань українських військовослужбовців, які загинули під час АТО/ООС, перелік створених секторів військових поховань до Міністерства у справах ветеранів України. Зважаючи на важливість та актуальність питання, наголошуємо на необхідності продовження вказаної системної роботи із залученням органів державної влади різних рівнів, державних і комунальних установ, громадських організацій та ініціатив", - сказав Ярмистий.

Як поінформував головний спеціаліст відділу обліку та збереження місць пам'яті Українського інституту національної пам'яті Владислав Куценко, робота зі створення відповідних переліків почалася з 2014 року.

За його словами, до переліку загиблих військовослужбовців під час АТО/ООС включені не лише бійці, котрі загинули в бою, але й ветерани, які померли пізніше від отриманих на фронті травм.

"Хочу відразу сказати, що наша цифра точно не збігається з цифрою Міністерства оборони, але є приблизно так само релевантна щодо загальних втрат... Отже, до переліку загиблих, а також тих, хто пізніше померли від поранень, увійшли 4488 військовослужбовців", - уточнив Куценко.

Він додав, що до вказаного переліку вносили дані від обласних адміністрацій, із відкритих джерел, з інтернету, з новин про нагородження загиблих героїв, а також брали інформацію про вшанування пам'яті у вигляді встановлення меморіальних дошок на навчальних закладах та будинках.

"Другий перелік, який ми вели, охоплює військові сектори на кладовищах. За весь цей період ми внесли в нього 524 сектори військових поховань в усіх областях України і в Києві. Власне, на цих секторах поховані 1714 загиблих… Решта поховані або біля родичів, або просто на цивільних кладовищах", - пояснив Куценко.

Утім, за його словами, були випадки, коли родичі загиблих військових змінювали свою думку і через кілька років зверталися до УІНП з проханням перепоховати їх на секторі військових поховань.

"На жаль, так швидко це неможливо зробити через санітарні норми - ексгумація і перепоховання на інше місце можливі лише через 10 років", - зауважив він.

За словами радника міністра у справах ветеранів Василя Павлова, передана УІНП інформація дозволить ефективніше здійснювати роботу з обліку місць поховань, а також з "перетворення загального процесу, про який ми кажемо - героїзація та військово-патріотичне виховання, - на прив'язку до конкретних осіб, конкретних дій, персоналій".

"Відразу хочу зазначити, що в Міністерстві у справах ветеранів створена окрема експертна група з питань меморіальної роботи та державних нагород. Вона буде продовжувати діяльність, яку розпочав УІНП", - додав Павлов.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.