У Хусті перейменували вулицю Терешкової

У місті Хуст Закарпатської області вулицю Валентини Терешкової перейменували на честь загиблого на фронті командира взводу штурмової роти “Карпатська Січ” 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, молодшого лейтенанта Мирослава Мисли

Як передає "Новинарня", про це в середу, 8 вересня, повідомив журналіст Олександр Рудоманов у фейсбуці.

Мирослав Мисла
Мирослав Мисла

"У Хусті вулицю Терешкової перейменували на честь командира взводу окремої зведеної штурмової роти "Карпатська Січ" 93-ї омбр Мирослава Мисли, який загинув 2 жовтня 2016 поблизу села Кримське Луганської області. Дізнався про це сьогодні, коли отримав відповідь на запит від Хустської міськради", – написав він.

Мирослав Мисла з позивним "Мисливець" був істориком за фахом, членом ВО "Свобода" та проводу ВГО "Сокіл".

Пішов захищати батьківщину у 2014 році, з початком бойових дій на сході. Був добровольцем чоти "Карпатська Січ", офіцером та згодом командиром чоти 8-ї роти 3-го механізованого батальйону 93-ї ОМБр ЗСУ.

Загинув 2 жовтня 2016 року під час зіткнення поблизу селища Кримське на Луганщині.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.