Міноборони, Генпрокуратура та Пенітенціарна служба готують архіви для передачі в Інститут національної пам’яті

Державна пенітенціарна служба, Генеральна прокуратура та Міністерство оборони виконують новий закон про доступ до архівів і почали опрацьовувати свої матеріали для передачі до Українського інституту національної пам’яті. Про це відомства повідомили Центр досліджень визвольного руху.

 

Закон передбачає, що сучасні силові та правоохоронні відомства не мають зберігати історичні матеріали, відтак всі документи впродовж 2 років будуть передані для зберігання та опрацювання істориками до Інституту національної пам’яті.  

Архів УІНП створюється відповідно до Закону "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Відтепер всі матеріали репресивних структур колишнього СРСР відкрито для кожного громадянина, а за доступ до них і самостійне копіювання не можна стягувати платню.

Так, Державна пенітенціарна служба доручила своїм регіональним підрозділам до 15 серпня здійснити опис документів, які в них зберігаються, та які будуть передані до Архіву УІНП.

У Генеральній прокуратурі повідомили Центр досліджень визвольного руху, що розпочали ревізію архівної інформації. Міністерство оборони планує протягом одного року провести ревізію своїх архівів, і виявлені документи репресивних органів будуть передані Архіву УІНП.

"За попередніми оцінками у Галузевому державному архіві Міністерства оборони України репресивні органи представлені у категоріях: військові трибунали, прокуратури, суди. Як правило, у зазначених фондах знаходяться документи з особового складу цих органів, оперативних, слідчих, судових та інших документів не має", — зазначили у відомстві.

Раніше про виконання Закону про доступ до архівів повідомляла Служба безпеки України та Служба зовнішньої розвідки.

Найближчим часом цей процес також мають запустити також інші силові структури — Міністерство внутрішніх справ та Прикордонна служба.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.