Архів-музей літератури і мистецтва можуть виселити із Софії

Центральний державний архів–музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ) пропонують перенести із будівлі на території заповідника "Софія Київська" у непристосовані для цього приміщення.

Як пояснюють в ЦДАМЛМ, Міністерство культури України та Фонд державного майна України офіційно повідомили Державну архівну службу України щодо недоцільності продовження договору оренди приміщення по вул. Володимирська, 22-а, де наразі розташований архів, у зв’язку із реставрацією.

Дія договору оренди закінчується 29 вересня 2017 року.

В замін архіву-музею пропонується тимчасове переміщення у непристосовані та "промислові підприємства".

Як видно з опублікованих фотографій, пропоновані приміщення на вул. Якутській та вул. Гарматній, абсолютно не придатні для діяльності архіву, а тим паче зберігання документів, які потребують особливого температурного режиму і контролю вологості.

Крім того, таке переміщення загрожує розпорошеністю музейних та архівних фондів, що суперечить вимогам чинного законодавства та волі тих видатних українців, які передали на державне зберігання документальну та музейну спадщину.

Архівісти нагадують, що в сховищах ЦДАМЛМ України зосереджені мільйони документів, що відображають життєвий та творчий шлях української еліти, серед яких рукописи Т.Шевченка, "неокласиків", "шістдесятників", документи художників, композиторів, акторів, письменників, архітекторів тощо.

У зв’язку з цим Спілка архівістів України звертається із листом до керівництва держави з проханням забезпечити контроль за дотриманням законодавства щодо подальшої долі ЦДАМЛМ. Зокрема, лист підписали відомі діячі культури і мистецтв та науковці.

21 червня 2017 року має відбутися засідання Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, на якому буде розглядатись питання "Про шляхи вирішення проблеми переміщення музейно-архівних фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та Музею Української революції 1917–1921 років у зв’язку з реконструкцією будівель".

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб