Україна і Польща обмінялися 15 тисячами документів часів Другої світової війни

Між архівами Служби безпеки України та Польського Інституту національної пам’яті відбувся наймасовіший за 20-річну співпрацю обмін документами — близько 15 тисяч сторінок.

Зокрема українська сторона передала 6527 електронних копій документів про розстріли польських військовополонених у 1940 році в Старобільську, матеріали про провідних діячів ОУН та командирів УПА, а також документи про діяльність радянської диверсійної групи "Арсенал" проти Армії Крайової.

Водночас польська сторона передала нам копію кримінальної справи керівника німецької окупаційної адміністрації в Україні  райхскомісара Еріха Коха.

Директор Бюро надання доступу і архівації документів Інституту національної пам'яті Польщі Рафал Леськевич (ліворуч) та Директор Галузевого державного архіву СБУ Ігор Кулик (праворуч)

Обмін документами відбувся в рамках роботи українців та поляків з підготовки серії науково-документальних видань "Польща та Україна у 30-х – 40-х роках XX століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб". Нагадаємо на сьогодні в цій серії опубліковано 8 томів документів українською та польською мовами, а також дві книги англійською.

Цього року з друку вийде 9-тий. Як розповів директор Архіву СБУ Ігор Кулик, нове видання буде присвячене боротьбі органів безпеки Польської Народної Республіки проти структур українського підпілля у 1944-1947 рр.

 

Нагадаємо, що минулого року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

Для цього в Україні започатковується процес виведення історичних архівів з під-відання сучасних спецслужб. Ініціатори переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.