«Легенду про княгиню Ольгу» презентують українською

Понад 30 років тому радянська влада не дозволила випустити у прокат історичну стрічку Юрія Іллєнка «Легенда про княгиню Ольгу» українською мовою. Фільм вийшов лише російською. Хоча на студії ім. О. Довженка переважно робили дві версії стрічок - українську та російську. Вперше переклад і дубляж картини українською презентують на 24-ий День Незалежності.

У стрічці йдеться не лише про життя княгині Ольги, але й про становлення Київської Русі в IX- X століттях як однієї з наймогутніших європейських держав.

"Нині Росія продовжує політику Російської імперії та Радянського союзу, привласнюючи історію Київської Русі, щоб представляти свою державу як древню і на цій підставі претендувати на ключову роль у регіоні.

Прикладом такої політики є наміри поставити пам’ятник Володимиру Великому в Москві, до якої він мав жодного стосунку, адже в його часи Москви навіть не існувало. Ми маємо говорити вголос про хибність цієї теорії, зокрема, і засобами кіно.

Адже саме результатом хворобливих імперських амбіцій Путіна, який опирається на хворобливий імперіалізм російського суспільства, є події на Донбасі й у Криму", - наголошує голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Прем’єра "Легенди про княгиню Ольгу" відбулась 1984 року в кінотеатрі "Київська Русь". Режисер Юрій Іллєнко збирався перекласти фільм українською, проте так і не встиг. Після його смерті за справу взялися родичі та друзі режисера.

"Одномовну версію фільму пояснювали тим, що княгиня Ольга і князь Володимир не могли розмовляти українською мовою, бо її тоді начебто не було.

Тож фільм вийшов російською. Коли ж в Україні з'явилися провідні кінотехнології, батько задумався про те, щоб зробити український дубляж. Проте вчасно не змогли знайти відповідного фінансування.

Цього року, коли виповнюється 1000 років з дня смерті Володимира Великого, який є одним із головних героїв фільму, ми знову подумали про можливість створення українського дубляжу", - пояснює голова Держкіно та син Юрія Іллєнка Пилип Іллєнко.

Українcький переклад фільму зробили на студії KWA sound production на замовлення телеканалу ICTV і за підтримки Державного агентства України з питань кіно та кіностудії ім. О. Довженка.

У дубляжі стрічки взяли участь виконавці ролей у фільмі і сучасні музиканти та актори: Римма Зюбіна (Малуша), Олександр Ігнатуша (князь Володимир), Костянтин Войтенко (князь Володимир в юності), Богдан Бенюк (Ільм), Олександр Ярмола - фронтмен гурту "Гайдамаки (князь Святослав). Самих себе українською озвучили Людмила Єфименко та Віктор Демерташ.

В урочистій частині заходу візьмуть участь голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, актриса, виконавиця головної ролі у фільмі Людмила Єфименко, актор Богдан Бенюк, фронтмен гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола. Гурт "Гайдамаки" виконає перед прем’єрою пісню з фільму "Літу осінь наснилась" у рок-інтерпретації.

Неділя, 24 серпня 19:00

Місце: Кінотеатр "Київська Русь", м. Київ, вулиця Артема, 93

Вхід на прем’єру для представників ЗМІ вільний. За акредитацією звертайтеся, будь ласка, до керівника прес-служби каналу ICTV Тетяни Веремчук: Veremchuk.t@ictv.ua, тел. (098)-557-19-01.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.