Стартувала робота української та польської груп Форуму діалогу істориків

Польсько-українського форум діалогу істориків є спільною ініціативою Інститутів національної пам’яті Польщі та України. У Києві та Варшаві пройшли зустрічі науковців польської та української груп.

16 вересня відбулося перше засідання української частини Польсько-українського форуму діалогу істориків. Метою діяльності ініціативи є відновлення безпосереднього діалогу між істориками Польщі та України навколо складних питань спільного минулого у ХХ столітті, зокрема польсько-українських стосунків часів Другої світової війни та перших років по її завершенні.

Рішення про утворення Форуму було прийняте у травні 2015 року під час візиту керівництва Інституту національної пам’яті Польщі до Києва. Це був перший за багато років подібний візит польських колег до України.

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, вважає відновлення співпраці із польськими колегами одним із ключових міжнародних напрямків роботи Інституту:

"У зв’язку із зміною політичної ситуації в Україні після Революції Гідності, виникли реальні передумови для встановлення співробітництва між Українським інститутом національної пам’яті та Інститутом національної пам’яті Польщі (Instytut Pamięci Narodowej).

Україна і Польща мають чимало сторінок історії, які потрібно переосмислити. У ці складні часи необхідне примирення у складних сторінках історії та єднання у питаннях, які стосуються нашого майбутнього".

Протягом цього року інституції налагодили співпрацю, яка передбачає обмін інформацією та досвідом. В рамках активізації співробітництва між УІНП та ІПН виникла потреба в новому форматі польсько-українського історичного діалогу.

Кожна із сторін сформувала групу, яка працюватиме над виробленням спільних засад польсько-українського історичного діалогу навколо складних питань спільного минулого.

На запрошення Голови Українського інституту національної пам’яті з українського боку до Польсько-українського форуму діалогу істориків долучилися:

професор Богдан Гудь (Львівський національний університет),

професор Леонід Зашкільняк (Львівський національний університет),

професор Ігор Ільюшин, (Київський славістичний університет),

професор Іван Патриляк (Київський національний університет імені Тараса Шевченка),

професор Юрій Шаповал  (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України).

Також до групи увійшов Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Співголовою Польсько-українського форуму істориків обраний професор Юрій Шаповал. У першому засіданні групи також взяв участь радник Голови УІНП Олександр Зінченко та секретар ініціативи з українського боку – к.і.н. Олена Гуменюк.

Учасники зустрічі обговорили принципи, засади діяльності, а також організацію майбутнього установчого засідання Форуму.

Раніше відбулася зустріч польської групи Польсько-українського форуму діалогу істориків. До неї на запрошення Голови Інституту національної пам’яті Польщі Лукаша Камінського увійшли:

професор Гжегож Грицюк (Вроцлавський університет),

професор Гжегож Мазур (Ягеллонський університет),

професор Гжегож Мотика (Польська Академія Наук),

професор Ян Пісулінський (Жешувський університет),

професор Вальдемар Резмер (Університет Миколая Коперника в Торуні),

доктор Маріуш Зайончковський (Інститут національної пам’яті Польщі).


Співголовою з польського боку обраний професор Вальдемар Резмер, секретарем – доктор Дорота Левша.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".