Нові назви вулиць не завадять проголосувати на місцевих виборах

Центральна виборча комісія роз’яснила, що розбіжність у назві вулиці в списку виборців та паспорті громадянина, спричинена перейменуванням, не може бути перешкодою для реалізації права голосу. Зокрема на місцевих виборах 25 жовтня цього року.

Роз’яснення надійшло у відповідь на звернення Українського інституту національної пам’яті.

Заступник голови Центральної виборчої комісії Жанна Усенко-Чорна повідомила:

"Звертаємо увагу, що розбіжності у виборчій адресі виборця у списку виборців та паспорті громадянина України щодо найменування вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулка, кварталу, кутка тощо) чи номера будинку в разі, якщо вони стосуються тієї самої вулиці чи того самого будинку та пов’язані з перейменуванням вулиці, зміною нумерації існуючого будинку, не можуть бути перешкодою для реалізації виборцем свого права голосу на відповідних виборах.

Викладене вище буде доведено до відома дільничних виборчих комісій, що здійснюватимуть підготовку та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2015 року".

Відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" до 21 листопада має бути перейменовані низка населених пунктів та вулиць. Процес рухається жваво, тож в ряді міст перейменування вже відбулися або пройдуть найближчим часом, тобто ще до виборів.

Нагадаємо, закон не вимагає від громадян змінювати документи після зміни назви населеного пункту або вулиці — це можна зробити у зручний час, який не обмежений ніякими рамками, або не змінювати взагалі.

"Документи залишаються чинними безстроково, незважаючи на зміну назви адреси об’єкта - міста, району чи вулиці. Єдиний випадок, коли треба буде їх міняти – якщо ви захочете квартиру, будинок або їх частку подарувати, продати, залишити в спадщину. Тоді в нових документах автоматично буде вказана нова адреса", — роз’яснює юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко.

 

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.