АНОНС: Кінолекторій УІНП розпочнеться фільмом про українського генерала

Документальну стрічку про Кузьму Дерев’янка Український інститут національної пам’яті запрошує обговорити з автором сценарію істориком Юрієм Шаповалом

Показ завершить цикл заходів Українського інституту національної пам’яті у рамках відзначення 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни.

Стрічка розповідає про Кузьму Дерев’янка – генерала-лейтенанта,  який 2 вересня 1945 року на борту американського лінкора "Міссурі" підписав Акт капітуляції Японії від радянської сторони. Чому саме українцю з Уманщини випала честь своїм підписом поставити крапку у Другій світовій війні?

Дізнатися про це можна буде зі стрічки, а також подискутувати з автором сценарію Юрієм Шаповалом, доктором історичних наук, керівником Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України.

Читайте: Кузьма Дерев'янко. Українець, який поставив крапку у війні

Цією стрічкою УІНП розпочинає Кінолекторій у кінотеатрі "Ліра" — проект, у якому щомісяця будуть демонструватися фільми, присвячені визначним подіям української та світової історії.

"Такі кіноперегляди — це повчально, і є певний ігровий момент — дивитися легше, ніж читати книжку, і часу менше вимагає. Кінолекторій передбачає ще обговорення, тому що обов’язково має бути рефлексія побаченого. Ми будемо запрошувати до дискусії авторитетних істориків, вибирати несподіваний поворот теми. Так як цього разу — до завершення Другої світової ми обрали фільм про українця, який буквально поставив крапку у цій війні", — розповідає співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Сергій Громенко.

 

Показ документального фільму "Кузьма Дерев’янко. Генерал перемоги" (сценарій — Юрій Шаповал, Ірина Шатохіна, режисер — Ірина Шатохіна)

30 вересня, середа о 18.30

Місце: кінотеатр "Ліра"  (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 40)

Вхід вільний.

Довідка: Кузьма Дерев’янко не був типовим радянським генералом, готовим досягти успіху за будь-яку ціну. Бойові соратники відзначили, що він був розумним, вольовим, дбайливим воєначальником, коли потрібно – зі зброєю в руках вступав у бій.

Після підписання Акту капітуляції Японії на Дерев’янка була покладена іще одна важлива місія – відвідати міста Хіросіму й Нагасакі та скласти звіт про їх бомбардування . Він дослідив особливості та наслідки атомних ударів, зробив чимало фотографій цих міст.

Наприкінці вересня особисто доповідав перед найвищим радянським керівництвом. Діяльність генерала отримала високе схвалення. Проте, наслідки перебування на радіоактивному згарищі не минулись безслідно. 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.