В Одесі показують реконструкцію одягу та зброї козаків. ФОТО

В Одеському художньому салоні (вул. Катерининська, 18) відкрилася виставка графіки "Козацька слава". Показують, яка виглядав одяг та спорядження українських козаків 16-18 сторіч.

На виставці представлені роботи дослідника історичного одягу, ілюстратора військово-історичних видань, реконструктора Сергія Шаменкова.

Про це у своєму Facebook написала представник громадського руху "Не будь байдужим" Оксана Левкова.

За її словами, одесити мають змогу побачити наукову графічну реконструкцію, на якій представлено еволюцію козацького одягу та спорядження українських козаків XVI-XVIII ст.

 

На полотнах - козаки різних періодів, вперше представлено реконструкції козаків Чорноморського війська, які брали штурмом місто Хаджибей, що його згодом було перейменовано на Одесу.

 

"Протидія шароварщині - достовірна демонстрація козаччини справжніми та глибокими дослідниками, які одночасно є художниками та реконструкторами", - наголосила Левкова.

 

Виставка присвячена 226-й річниці штурма Хаджибею, а також козацькому святу Покрови Святої Богородиці, покровительці козацтва. На Покрову (14 жовтня) припадають свята УПА і сучасних Збройних сил.

 

На виставці представлено 30 робіт, які будуть цікавими для кожного, хто захоплюється історичним козацьким одягом та історією Одеси.

 Всі фото: Оксана Левкова

Сергій Шаменков закінчив Одеське художнє училище ім. Грекова та Львівську Академію мистецтв. Займається скульптурою малих форм, науково-історичною реконструкцією одягу. Автор багатьох статей, книг, графічних та матеріальних реконструкцій на тему військового костюму від античності до ХХ ст. Учасник кількох військово-історичних груп.

Нагадаємо, до XIX-го сторіччя на місці нинішньої Одеси існувало поселення Хаджибей (Качібей) і османська фортеця. У 1789 році козацькі полки під проводом Хосе де Рібаса першими видерлися на стіни фортеці, захопивши Хаджибей.

Дивіться також: В Одесі вшанували перемогу козаків у бою на Пересипу

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.