На Львівщині запрацює віртуальний музей «Древній Звенигород»

У селі Звенигород, що за 20 км від Львова, 6-8 серпня відкривають туристичний сезон та презентують віртуальний музей, завдяки якому можна перенестися в одну з перших княжих столиць українського Прикарпаття часів середньовіччя.

Про це повідомляє історико-культурний парк "Древній Звенигород"

 

"Вже 6-8 серпня чекаємо усіх на великому відкритті нового історико-культурного заповідника "Древній Звенигород". У програмі: авторські екскурсії від дослідників літописного Звенигорода, захопливі дитячі квести, вечірнє театралізоване дійство, ранкова йога, майстер-класи, концертна програма", – йдеться у повідомлені.

Організатори інформують, що завдяки сучасним технологіям можна не лише уявляти, який вигляд мало місто тисячоліття тому, але й побачити його.

Вдягнувши VR-окуляри, відвідувачі зможуть оглянути 12 місць Звенигорода першої половини XII ст. Чотири з них – інтер'єри церков та палаців, вісім – вулиці, площі та панорами давнього міста.

Також в історико-культурному парку "Древній Звенигород", оновили музей середньовічного міста. Його унікальна експозиція – це сотні артефактів княжих часів. Серед них – найдавніша, знайдена археологами в Україні, гусля, речі побуту, прикраси.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.