На Львівщині запрацює віртуальний музей «Древній Звенигород»

У селі Звенигород, що за 20 км від Львова, 6-8 серпня відкривають туристичний сезон та презентують віртуальний музей, завдяки якому можна перенестися в одну з перших княжих столиць українського Прикарпаття часів середньовіччя.

Про це повідомляє історико-культурний парк "Древній Звенигород"

 

"Вже 6-8 серпня чекаємо усіх на великому відкритті нового історико-культурного заповідника "Древній Звенигород". У програмі: авторські екскурсії від дослідників літописного Звенигорода, захопливі дитячі квести, вечірнє театралізоване дійство, ранкова йога, майстер-класи, концертна програма", – йдеться у повідомлені.

Організатори інформують, що завдяки сучасним технологіям можна не лише уявляти, який вигляд мало місто тисячоліття тому, але й побачити його.

Вдягнувши VR-окуляри, відвідувачі зможуть оглянути 12 місць Звенигорода першої половини XII ст. Чотири з них – інтер'єри церков та палаців, вісім – вулиці, площі та панорами давнього міста.

Також в історико-культурному парку "Древній Звенигород", оновили музей середньовічного міста. Його унікальна експозиція – це сотні артефактів княжих часів. Серед них – найдавніша, знайдена археологами в Україні, гусля, речі побуту, прикраси.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.