Протиаварійні роботи в Гостинному дворі почнуться у грудні

Відновлювальні роботи у Гостинному дворі у Києві почнуться у грудні.

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

За його словами, відновлення Гостиного двору складатиметься з двох паралельних процесів. Це термінові протиаварійні роботи та розробка концепції майбутнього простору Гостиного двору.

"Йдеться не лише про ремонт будівлі Гостиного двору, а й про нове життя всієї Контрактової площі", — заявив міністр.

Ткаченко також розповів, що спочатку планують провести проєктний семінар, щоб публічно презентувати напрацювання, зібрати відгуки та зауваження до проєктних гіпотез.

Потім планують створити схему функціонування території навколо будівлі та схему наповнення і функціонування першого та другого поверху Гостиного двору. Після цього презентують концепцію майбутнього Гостиного двору.

Ткаченко наголосив, що участь в обговоренні майбутнього Гостиного двору візьмуть не лише реставратори, архітектори, урбаністи, історики, культурні менеджери, громадськість, а також представники державної та міської влади, кияни і, зокрема, жителі Подолу.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»